Філологічні презентації в Дрогобичі

200

Зі студентами і викладачами зустрілася Галина Пагутяк і
Василь Габор

На запрошення кафедри української літератури та теорії
літератури на філологічному факультеті Дрогобицького державного педагогічного
університету імені Івана Франка відбулася чергова зустріч із двома відомими
сучасними львівськими письменниками: лауреатом Шевченківської премії,
уродженкою с. Уріж Галиною Пагутяк і Василем Ґабором. Модератором виступив
постійний організатор презентацій зустрічей та зустрічей із письменниками,
видавцями і вченими – завідувач кафедри української літератури та теорії
літератури, професор Петро Іванишин. Приємно, що акція відбулася за підтримки
народного депутата України від Дрогобиччини Романа Ілика.

Галина Пагутяк, що належить до числа найпродуктивніших
письменників сучасної України (видала понад 20 книг), представила свій останній
твір «Уріж та його духи» (2012), який продовжує серію її романів і повістей,
присвячених темі пізнання genius loci рідного краю. Авторка розповіла про свою
творчу лабораторію, свої оригінальні світопереживання. Важливим, таким, що
створює неймовірну стилістику образного потоку, є самобутньо парадоксальний
спосіб фантазування Галини Пагутяк. Львівська письменниця наголосила, що
тримається осторонь течії постмодернізму, яка у крикливій формі намагається за
допомогою самопіару домінувати в літературі. Її світ мужності і фантазії є
своєрідною формою вивищення над надміру цинічною, вульгарною, приземленою
сучасністю.

Серед іншого авторка докладніше розповіла про творчу історію
своїх книжок «Потонулі в снігах» (2010), «Слуга з Добромиля» (2008), «Писар
Східних воріт притулку. Писар Західних воріт притулку» (2011), яку сама вона
вважає найкращою у дотеперішній спадщині.

Окремим аспектом зустрічі стала розповідь Василя Ґабора про
видавничу лінію своєї серії «Приватна колекція», яку письменник веде ось уже
майже 10 років. За цей час ним видано понад 100 книжок, кожна з яких стала
маленькою культурною подією. Видавнича діяльність В. Ґабора є одним із
найяскравіших явищ на сучасному літературному ринку України. За це львівський
автор, який сам є уродженцем закарпатського села Шандрово, що біля Хусту,
заслужив собі авторитет «витонченого промотора» української культури.

Видавничу діяльність В. Ґабор веде кількома основними
лініями. Перша – це популяризація творчості сучасних письменників. Друга лінія
– це популяризація класиків української модерністської літератури ХХ ст. Тут
виділимо знамениту, чудово ілюстровану давніми фотографіями старого Львова
антологію «Дванадцятка», до якої увійшли твори галицьких письменників
1920-1930-х рр., що творили нову урбаністичну прозу: Б. Нижанківського, З.
Тарнавського, А. Курдидика, Я. Курдидика, І. Черняви, В. Ткачука, В. Гірного та
ін. Нещодавно вийшла велика антологія «Українські літературні групи 60-90-х рр.
ХХ ст.», монографія польської дослідниці Аґнєшки Матусяк про великого галицького
прозаїка-модерніста Михайла Яцкова, збірки літературної есеїстики американських
українських дослідників Богдана Рубчака та Юрія Тарнавського, збірка есеїв
самого В. Ґабора «Від Джойса до Чубая».

Третя лінія – це видання «живих класиків», творів львівських
авторів, які здобули ще у 1960-1970-х рр. всенаціональне визнання. Тут
з’явилися в чудовому художньому оформленні три книги Р. Іваничука: «Люлька з
червоного дерева», романний триптих «Хресна проща» та «Манускрипт з вулиці
Руської», збірка новел Ніни Бічуї «Великі королівські лови», збірка новел та
есеї Андрія Содомори «Сльози речей».

Четверта лінія, може, найзначніша – це переклади творів
класичних світових майстрів слова: японських письменників Акутагава Рюноске (аж
дві книжки) і Ясунарі Кавабата, книги китайського класика Лі Бо «Дух
старовини», вибраних творів Л. фон Захер-Мазоха і О. Вайлда, новел Р. Кіплінґа
і нещодавно здійснено вибране Б. Бйорнсона «Норвезька сторона», яке демонструє
силу національного духу письменника; це оригінальні романи Г. Майрінка «Ґолем»
і Я. Бохенського «Овідій Назон – поет», це блискучі і значущі книги перекладів
А. Содомори античних авторів: збірки лірики Сапфо, філософії Теогніда і великий
том пізньої латинської лірики «Відлуння золотого віку», куди увійшли твори Сенеки,
Патронія, Марціала, Авсопія, Клавдіана, Максиміліана, Боеція, Алкуїка та ін.

Особливої гостроти додала видавничій стратегії В. Ґабора
нова серія, в якій мають з’являтися історичні і публіцистичні книжки чіткої
ідейної спрямованості. Так вже вийшла «Історія Фінляндії» Г. Мейнандера
(переклад Наталії Іваничук), в якій осмислюється феноменальний успіх  маленької нації, що зуміла вийти на перше
місце у світі за багатьма показниками соціально-гуманітарного розвитку. У
перекладі тієї ж Наталії Іваничук вийшли дві книжки політологічної есеїстики
шведської авторки Анни-Лєни Лаурен: «У них щось негаразд з головою, у тих
росіян» та «У горах всі рівні». У цих мандрівних нарисах принципова авторка
розкриває страшні контрасти сучасного життя в Росії: брутальності олігархії і
цинізму політиків, фальшивих уявлень і шовіністичних переконань,  які панують у російському суспільстві.

Після теплої зустрічі львівських письменників зі
студентським середовищем викладачі кафедри запропонували організувати зустрічі
у Дрогобичі з перекладачами Наталією Іваничук та Андрієм Содоморою.

м. Дрогобич

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!