Друге народження шовковиці

115

«Діла добрих
оновляться…»   

Т.Шевченко

 

На
одному з провулків, що відходить від гамірного, пульсуючого сучасного Майдану
Незалежності, серед велетнів-багатоповер­хівок, впадає в око старий
одноповерховий з мансардою будинок. Коли проходиш цим провулком, повз
дерев’яний паркан і крізь таку ж дерев’яну хвіртку, втрапляєш на садибу, що
оточує будинок, опиняєшся серед реалій ХIХ століття.

Цей
старовинний будинок був побудований 1835 року колезьким реєстратором
І.І.Житницьким для своєї родини. 1846 року в одній з його кімнат тимчасово
оселився Тарас Шевченко і прожив тут цілий рік. Вже більше як 80 років у цьому
будинку знаходиться Київський літературно-меморіальний будинок-музей
Т.Г.Шевченка. На садибі, що є невід’ємною частиною музейної експозиції, росте стара
шовковиця. Це дерево з того саду, який посадив ще господар  будинку. Коли тут жив Тарас Шевченко,
шовковиці було вже 10 років, і поет, безперечно, милувався її красою, а
можливо, й відпочивав у її затінку.

Надія
Суровцева, правнучка Івана Житницького, у своїй «Автобіографії», написаній на
початку ХХ століття, описує старий будинок свого дідуся та згадує стару
шовковицю, що росла у саду. Отже, це дерево пам’ятає Тараса Шевченка, його
друзів, які  приходили на гостину до
поета; воно пережило буремні роки революцій та лихоліття воєн ХХ століття.

У
наші дні це дерево виглядає дуже мальовничо: товстий стовбур в обхваті 3,5 м, міцні, дещо покручені
віти. Численні дупла та сухі гілки надають йому ще більшої привабливості.
Щорічно шовковиця вкривається листям і дає плоди. Але є багато чинників, що
загрожують її життю. Через похилений стовбур та дупла-порожнини, що постійно
збільшуються, дерево може щомиті впасти. Якщо його негайно полікувати та
підживити, воно, за визначенням фахівців, може прожити ще 200, а то й 300
років. Такого типу шовковиці живуть 400-500 років!

За
цю потрібну справу взялися екологи Київського еколого-культурного центру, який
очолює заслужений природоохоронець України В.Є.Борейко. Центр проводить дуже
потрібну роботу з виявлення та порятунку старих дерев на території України. За
його сприянням вікові дерева отримують статус ботанічних пам’яток, що
охороняються державою. Такими діями екологи засвідчують, що вікові дерева є
унікальними пам’ятками природи, адже це – духовне надбання багатьох поколінь.
Старі дерева пов’язують минуле із сьогоденням, тому і відчувається їхній
великий позитивний  вплив на здоров’я,
процвітання людини й нації в цілому.

Одного
дня наприкінці минулого року на садибі Будинку-музею Т.Г.Шевченка екологи  «лікували» 180-літню шовковицю. Спонсором
цієї благодійної акції виступив народний депутат України, заступник Голови
Верховної Ради України  М.В.Томенко. За
його безпосередньої участі була поставлена міцна сталева підпорка під похилений
стовбур дерева, дупла продезінфіковані та закриті спеціальним розчином з
додаванням екологічно чистої цегли.

«Зустрінеш
старе дерево – зніми капелюха», – кажуть чехи. Прислухаймося до народної
мудрості, знімемо капелюха перед віковою шовковицею і поринемо думкою у минуле…

Тетяна
ПЕТРИК,

зберігач
фондів Літературно-меморіального

будинку-музею
Тараса Шевченка

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!