“Українська літературна газета”, ч. 3 (359), березень 2024
«Повернення Дніпра». Під таким заголовком «УЛГ» опублікувала (№№10-12, 2023 рік) уривки із однойменної книжки, в якій не тільки називаються проблеми, що виникли у зв’яку з підривом рашистами Каховської ГЕС 6 червня минулого року, а й подається історія створення Дніпрового каскаду гідростанцій, про його плюси й мінуси, та більше про те, що має бути на місці колишнього «моря» – Великий Луг Запорозький, який стрімко почав оживати, чи слід відновити греблю, а відтак і водосховище.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Хоча наклади у наших нинішніх часописів далеко не масові, а книжечка «Повернення Дніпра» має всього лиш 300 примірників, голос наш почули. Зокрема схвально на публікацію в «УЛГ» й на книжечку відгукнулися фахівці:
Олексій Василюк, молодший науковий співробітник Інституту зоології НАНУ (Київ);
Яків Дідух, доктор біологічних наук (д. б. н.), академік НАНУ, Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного (Київ);
Анна Куземко, д. б. н., старший науковий співробітник Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного (Київ);
Людмила Ліщенко, кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник Інституту геологічних наук (Київ);
Іван Мойсієнко, д. б. н., професор (Херсон);
Віктор Шаповал, директор біосферного заповідника «Асканія-Нова»;
Катерина Полянська, кандидат географічних наук, еколог МБО «Екологія-Право-Людина»;
Сергій Панченко, д.б.н. Національний природний парк «Гетьманщина» (Сумщина);
Віктор Пархоменко, зоолог (Сумщина);
Вячеслав Сандул, екс-голова Нікопольського відділення Міжнародного Фонду Дніпра;
Ніна Скобель, аспірант кафедри ботаніки Херсонського державного університету;
Євген Симонов, експерт Міжнародної організації «Річки без кордонів» (Австралія);
Олексій Ходосовцев, д. б. н., професор (Херсон).
На адресу автора надійшли не тільки відгуки, він отримав багато додаткових фактів. Зокрема, окрім результатів перших наукових досліджень на місці зниклого «моря», ще й ось такий документ, підготовлений експертами «Української природоохоронної групи» (УПГ, подається скорочено)…
ВІДРОДЖЕННЯ ВЕЛИКОГО ЛУГУ ДАЄ БІЛЬШІ ЕКОНОМІЧНІ, СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПЕРЕВАГИ, НІЖ ВІДНОВЛЕННЯ ВОДОСХОВИЩА
«Європейські держави дедалі частіше схвалюють далекоглядні рішення, щоб зупинити глобальні кліматичні зміни й гарантувати надійне майбутнє континенту. Ще у травні 2020 року Європейська комісія презентувала, мабуть, найамбітніший природоохоронний документ в історії Європи – «Стратегію біорізноманіття ЄС до 2030 року: повернення природи в наше життя». Стратегія містить конкретні зобов’язання та конкретні дії, що мають бути здійснені на території ЄС до 2030 року. Серед найамбітніших цілей документа: щонайменше 30% суходолу та 30% морських акваторій повинні стати заповідними територіями; щонайменше 10% сільгоспугідь мають бути виведені з обробітку й відновлені до рівня природних екостистем; використання пестицидів має скоротитися на 50%; щонайменше 25 000 кілометрів річок планується відновити до стану вільноплинних.
Таким чином, 30% територій країн Європи за сім років мають стати заповідними і 20% переведено до природного стану. Амбітніших, а відтак і життєстверджуючіших цілей у сфері охорони природи людство досі перед собою не ставило. Утім, розрахунки вчених, що пророкують катастрофічні сценарії для людства уже найближчими десятиліттями, більш, ніж перекониві. Тож відновлення екосиситем стає новою ерою у стосунках між людиною і природою. Поза всілякими сумнівами, рух України до ЄС вимагає виконання цих цілей і в нашій країхні. І можна стверджувати, що відновлення Великого Лугу має стати в цьому плані воістину безпрецедентним взірцевим проектом, масштабнішим за будь-яку західноєвропейську локальну екологічну ініціативу».
Словом, така собі преамбула, а це вже, як похідне:
«Великий Луг – важливий природно-історичний ландшафт, що має для українців надважливу духовну цінність;
– створення водосховища у минулому призвело до появи невідомих раніше екологічних та соціальних проблем;
– при розробці проекту українських ГЕС та водосховищ, вартість земель не бралася до уваги, суми від втрати їх не включалися в кошторисну вартість будівництва. Каховське водосховище покрило родючі в ті часи чорноземи. Відновлення цих, краще зволожених, угідь стане гідною компенсацією втрати зрошення майже 400 тисяч гектарів земель;
– щорічний вилов риби в 1966 році в Херсонській області становив 13 тисяч центнерів, тоді як 1956 року він сягав 90 тисяч центнерів;
– скидання води у штучному морі упродовж останніх 50 років скоротилася вдвічі: з 80 кубічних кілометрів (1971 р.) до 39,4 кубічних кілометрів (2018 р.);
– внаслідок загибелі та розкладання синьо-зелених водоростей, утворюється значна кількість отруйних сполук, зокрема, масляна кислота, ацетон, етиловий і бутиловий спирти, аміак, органічний азот, сполуки фосфору;
– водосховище упродовж 70 літ свого існування було джерелом випаровування, а отже – втрати води в регіоні, воно залишалося штучним технологічним утворенням. Поза всілякими сумнівами, уже найближчим часом «пустельний» пейзаж переважної частини дна колишнього «моря» щільно вкриється рослинністю й перетвориться на найбільшу територію живої природи в усій степовій зоні України;
– у жодній країні ЄС ніхто б не фінансував і не намагався б реалізовувати такий проект, як відновлення Каховської ГЕС та наповнення водою колишнього «моря».
Наслідки відновлення Великого Лугу:
– суттєво поповниться різноманіття природних екосистем: замість майже однотипного біотопу штучних водойм з’являться десятки інших, зокрема, болотних, лучних, степових, чагарникових, лісових галофітних (стійких до впливу солей);
– суттєво зросте поглинання парникового газу (нагадаємо, що Україна взяла на себе зобов’язання з декарбонізації, тобто здійснення комплексу заходів, щодо обмеження масштабів або темпів глобального потепління та ліквідації його наслідків);
– збільшаться популяції багатьох рідкісних видів рослин і тварин, водночас і вдасться запобігти зникненню деяких локальних ендеміків (зокрема, волошки великопридаткової та волошки конки);
– збільшаться площі сіножатей і пасовищ;
– відновиться нерест, що суттєво збагатить рибне населення пониззя Дніпра й зробить непотрібними витрати на утримання кількох рибоводних заводів, які забезпечували штучне поновлення рибних ресурсів;
– знизиться рівень витрат прісної води, через зменшення відкритого водного дзеркала;
– покращиться якість води, відповідно поліпшиться стан водних екосистем, зросте різноманіття водойм;
– поліпшиться функціональність панєвропейського Дніпровського орнітологічного міграційного коридору;
– до моменту можливої відбудови ГЕС, уся територія Великого Лугу знов буде зеленою, де існуватимуть мільйони живих організмів. Тож будь-яке нове наповнення «моря» стане таким самим екоцидом, ув якому ми справедливо звинувачуємо московитів;
– після деокупації стане можливою перебудова насосних станцій на лівобережній частині Північного Причорномор’я та Приазов’я, щоб поновити подання води у зрошувальні канали. (Якщо в цьому узагалі виникне потреба у наступні десятиліття). Традиційні ресурсозатратні способи зрошення за допомогою дощувальних машин мають бути замінені економічно заощадливими технологіями крапельного зрошення, не кажучи вже про те, що вся система нашого зрошувального землеробства регіону потребує модернізації»;
ВІДНОВЛЕННЯ ВОДОСХОВИЩА ПОВЕРНЕ СТАРІ ПРОБЛЕМИ ТА СТВОРИТЬ НОВІ.
Підсумок:
«Відновлення Великого Лугу стане наймасштабнішим екологічним проектом, який будь-коли реалізовувався на теренах Європи. Враховуючи цю обставину, проект цілком може бути перетворений на загальноєвропейський. Фахівці та уряди європейських країн з цікавістю долучаться до участі в процесі наймасштабнішого відновлення однієї з найпомітніших природних екосистем Європи – Великого Лугу. Широка міжнародна співпраця зумовить успіх реалізації проекту, адже країни Європейського Союзу мають у цьому напрямку величезний
досвід».
Підготували Олексій Василюк, Віктор Пархоменко, Іван Мойсієнко, Віктор Шаповал, Сергій Панченко та ін. (звання див. вище).
Подаємо ще один документ…
«Прем’єр-міністру України Шмигалю Д. А.
В експертних колах розглядаються різні варіанти можливого відновлення інфраструктури та екосистем в умовах незворотних змін, викликаних знищенням Каховської ГЕС. Ці варіанти умовно базуються на наступних підходах: відмова од відбудови Каховської ГЕС і водосховища та відновлення важливої в екологічному та історичному аспектах екосистеми Великого Лугу у найбільш наближеному до історичного вигляду. При цьому, питання водопостачання вирішується через перенесення водозаборів до русла Дніпра, скорочення водоспоживання, перехід на ресурсозберігаючі технології у аграрному секторі і металургії. Одночасно відбувається відмова від балансування енергосистеми потужностями Каховської ГЕС шляхом заміщення альтернативними варіантами генерації та накопичення енергії, а судноплавство відновлюється через покращення навігаційних характеристик русла Дніпра.
Відновлення водосховища в попередніх розмірах та відбудова Каховської ГЕС (скоріш за все, в осучасненому варіанті), а також супутньої інфраструктури (водозабори і канали). Цей варіант активно просувається «Укргідроенерго». Варто звернути увагу, що раніше, відповідно до повідомлення, зробленого одразу після підриву, «Укргідроенерго» дало оцінку, що «Каховська ГЕС повністю зруйнована і відновленню не підлягає». Чому?
Інші варіанти (різної ступені реалістичності). Наприклад, у вигляді відновлення ГЕС зі значно меншим водосховищем (зокрема, шляхом обдамбування русла річки і підйому рівня води лише в його межах) та перебудовою гідротехнічних споруд.
Зараз Україна опинилась в ситуації, коли Каховського водосховища де-факто більше не існує, і можна обрати варіант майбутнього для його колишньої акваторії та всього регіону з урахуванням всебічної оцінки екосистемних послуг. Подальші ж дії мають засновуватись на принципах сталого розвитку, Європейського Зеленого Курсу (ЄЗК) і враховувати соціальну, екологічну та економічну складову. Нагадаємо, що свого часу створення Каховського водосховища створило значну кількість проблем для мешканців регіону, зокрема, стосовно логістики, судноплавства, абразії берегів тощо. Наразі важливо обрати найкращі міжнародні практики та залучити досвід країн ЄС, адже згідно зі Стратегією ЄС із біорозмаїття, вони зобов’язалися до 2030 року відновити природність течії 25000 км річок на своїй території.
На жаль, ухвалення рішення з боку Кабінету Міністрів України відбулось без громадського обговорення, без врахування думки науковців, фахівців різних галузей. 18 липня Кабінет Міністрів України схвалив постанову ”Про реалізацію експериментального проекту «Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро. Відбудова після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови». Даною постановою визначені параметри та процедура реалізації експериментального проєкту з початку відбудови Каховської ГЕС. Проєкт розрахований на 2 роки. Більше того, у Порядку його реалізації, затвердженому постановою від 18.07.2023 № 730, йдеться, що реалізація проєкту буде здійснюватися без проведення оцінки впливу на довкілля. Такі рішення Уряду є порушенням міжнародних зобов’язань України, взятих у рамках Енергетичного співтовариства Оргуської конвенції, та суперечить європейським підходам, зокрема закріпленим в Директиві 2011/92/ЄС, і ставлять під загрозу можливість залучення фінансування від міжнародних донорів на будь-яку діяльність, стосовно відбудови і подальшого розвитку регіону, постраждалого від масштабної екологічної катастрофи. Понад це, такі поспішні та невиважені рішення можуть поставити Україну перед загрозою повторення такої катастрофи у майбутньому.
Зважаючи на це, громадські організації закликають уряд переглянути своє передчасне рішення щодо відбудови Каховської ГЕС і провести всебічний аналіз наслідків та подальших можливостей, а також належні консультації з усіма зацікавленими сторонами. Задля вибору шляхів подальшого розвитку регіону необхідне стратегічне та просторове планування включно з проведенням стратегічної екологічної оцінки (СЕО), з пропозиціями щодо різних альтернативних варіантів, у тому числі із урахуванням принципів сталого розвитку та ЄЗК, що є можливими до реалізації в нинішніх екологічних та соціально-економічних умовах.
Громадська коаліція (ГО) «Каховська платформа»:
ГО «Центр екологічних ініціатив «Екодія»,
ГО «Дунайсько-Карпатська Програма»,
ГО «Бюро екологічних розслідувань»,
МБО «Екологія – Право – Людина»,
МБО ІЦ «Зелене досьє»,
ГО «Зелений лист»,
ГО «Вольтерра»,
ГО «Деснянські Зорі»,
ГС «Всесвітній фонд природи Україна», WWF-Україна,
ГО «Десяте квітня»,
Чорноморське відділення Української Екологічної Академії наук,
ГО «Екоклуб»,
ГО «SaveDnipro»,
ГО «Екопарк Осокорки», Мережа захисту національних інтересів АНТС».
Словом, у Кабінеті Міністрів почули не тільки голос громадськості, а й відомих українських учених. Наразі готується до друку друге видання книжечки «Повернення Дніпра». Бажаючі можуть придбати примірники першого видання.
Тел. 098-249-98-93, 099-069-52-20.
Підготував Костянтин Сушко, Запоріжжя
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.