“Борітеся — поборете!” — під таким девізом оновлена
редакційна колегія видала втричі більшим накладом 1500 примірників черговий тематичний випуск
(число 1-2 за 2014 рік) всеукраїнського літературно-художнього і
громадсько-політичного журналу «Перевал», присвяченого 200-літтю з дня
народження Тараса Шевченка.
Відкриває
спільний творчий доробок письменників у ювілейний рік великого Кобзаря спільне
привітання голів Івано-Франківського осередку НСПУ Євгена Барана,
Івано-Франківської обласної ради Василя Скрипничука та Черкаської обласної ради Валентини
Коваленко з нагоди 200-ліття Т.Шевченка.
Рубрику
«За всіх сказав, за всіх переболів» складають виступи про творчість Шевченка
докторів філології професорів Степана Хороба («Сущий як правда») й Ольги
Слоньовської («Сини мої, гайдамаки…»), академіка Володимира Качкана («За всіх
сказав, за всіх переболів») і доктора філософії Віктора Ідзя («Світить
українцям і нині»), відомих письменників і науковців Євгена Барана («Від
Шевченка до шевченківської людини») та Степана Процюка («Вчора, сьогодні і
завжди»). Тут варто окремо вирізнити працю визначного вченого-славіста Юрія
Бойка-Блохина «Шевченко і Москва», котра, хоч і написана в 1952 році, в нинішню
пору російської агресії в Україні є надзвичайно актуальною.
Розділ
«Поезія» творять добірки членів НСПУ Дмитра Арсенича, Надії Дички, Богдана
Дичука, Івана Гавриловича, Анни Космач, Любомира Михайліва, Василя Олійника,
Богдана Радиша-Маринюка, Василя Рябого, Ярослава Ткачівського, Нестора Чира та
Василя Шкургана, котрі присвячені
національному Пророкові, так само як і художні твори у розділі «Проза»
Михайла Андрусяка (оповідання «Кобзар»; «Кобзар – повстанець»), Анатолія
Гнєзділова (повість про Шевченка «Хустинка з блакитною лямівкою») та Галини
Христан (новели «І ні капіньки не встидно», «Перше знайомство», «Якби не
портрет»…).
«Драматургія» представлена п’єсою на три дії з епілогом
про молоді літа й становлення Тараса Шевченка як художника «У Вільно, городі
преславнім» івано-франківського автора Йосипа Гаха.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
У
розділі «Перо Шевченкового краю» подано нові поетичні та прозові твори гостей
тематичного числа журналу «Перевал» – письменників Черкащини Леоніда Даценка,
Валерія Кикотя, Ігоря Коваленка, Ольги Павленко, Людмили Солончук, Людмили
Тараненко, Володимира Ткаченка та Юрія Тупицького.
Публіцистичні
роздуми «Говерла духу» Михайла Андрусяка, «Пророче слово» Ольги Бабій,
«Прозріте, люди, день настав!» Михайла Василенка та «Феномен Кобзаря як борця
за волю» Тараса Табачина, навіть назви яких частково розкривають зміст статей,
становлять актуальний розділ «Публіцистика».
Надзвичайно
цікавим і своєрідним є розділ «Кобзар у житті митців», де вміщено незабутні спогади письменників,
зокрема лауреата Державної премії ім. Т.Шевченка Степана Пушика «9 березня 1973
року. Про Шевченківські дні», а також розповіді й дослідження відомих митців і
науковців, істориків і мистецтвознавців про факти й події, пов’язані з іменем
Кобзаря. Таку ж цінність журналу становлять наукові розвідки Валентини
Коваленко про натхнення Тараса Шевченка («Об этом неизреченно божественном
чувстве…»), Олега Гриніва про нову книжку Володимира Качкана «Сповідь душі» про
лауреатів Шевченківської премії Ярему Гояна та Василя Касіяна («Причащання
духом провісників»), Євгена Барана про «…календар» О.Деко («Ще раз про
«Шевченківський календар») і Степана Хороба про творчість Т.Шевченка («Відкрити
рабські уста й зігріти охололі душі» – це особливі матеріали розділу журналу
«Слово про слово».
«Пам’ять
невмируща» – започаткований розділ часопису, в якому вміщено статті Степана
Пушика «Міфологічне та історичне тло творів генія», Петра Арсенича «Пам’ятники
Шевченкові на Прикарпатті», де заголовки частково відкривають зміст написаного,
то вже про працю Аделі Григорук «Преображення правдою Слова» й Андрія Королька
«Велика книга мудрості» мусимо зауважити, що перша праця – це розповідь про
світлої пам’яті лауреата Шевченківської премії небожителя Тараса Мельничука,
75-ліття котрого відзначаємо в цьому році; наступна – повертає нас у часи
столітньої давності, коли 1914-й рік українська громадськість Східної Галичини
визнала Роком Тараса Шевченка.
Окрім
переліченого, читач також віднайде в номері інші матеріали.