Біденко і простір

124

Післямова до книжки Миколи Біденка

Цю коротку післямову я назвати спершу хотів «Простір
Біденка», потім – «Біденко у просторі», але, врахувавши певні нюанси, про які –
пізніше, я зупинився на третій версії. Ще півроку тому, пишучи про поета зовсім
юного, молодшого майже на сорок літ від Миколи, я скористався Біденковим
принципом «поведінки» в чужому поетичному просторі. Навіть якщо перебувати у
«поетичному просторі», де оригінальна образність та цікава ритмомелодика, але
ти – «бездіяльний», то Біденкові набагато цікавіше, коли його «втягує» автор у
все, що там відбувається. Мало того – ще цікавіше, коли наче «береш участь» у
всьому – маєш відчуття причетності. Аж до «відторгнення» самого автора.
«Позбавлення імені» — у мене йшлося тоді про Мирослава Лаюка – останній нюанс і
визначив теперішню назву, стосується це повною мірою самого Миколи Біденка.
Особливо останньої (на нинішній день) збірки «Біденко і літери». У цьому
просторі почуваєш себе наче «співавтором». Поет і не намагався «приватизувати»
свій простір, тому він наче належить і тобі, і кожному, хто прийде сюди не для
попсового відпочинку:

але поки я є всі інші – були…

я їх вгадую по запаху горілого по різному пахне дим

Звісно ж, метафора «горілого» — Миколина, але з твору у
твір, зі сторінки на сторінку (до речі, при «сприянні» добре підібраних
колажів) мимоволі переконуєшся, що на очах відбувається

наповнення простору твоєю притомністю

Відчувається велика довіра з боку автора – аж до вилучення
граматичних пасажів, які випливають із самого контексту. Є навіть свідомі
морфологічні деформації – для увиразнення сказаного, або – найчастіше – для
можливості у мене – другого – третього поставити на те місце особисту версію.

Сам автор і спонукає до цього – адже саме так і назвав
збірку – не «Біденко і слова», а «Біденко і літери»: мовляв, не приймаєте
запропоноване Біденком – будь ласка, можете комбінувати інше. Хоч комбінації в
стилі «гри в бісер» тут не зовсім підходять – це все-таки поезія – субстанція,
що близька до стихій. Тож виникає натомість асоціація із «Солярісом» — космічна
магма існування, яка може бути і ворожою до тебе — все залежить від тебе.
Перший приклад – Андрій Тарковський. Його «кіноверсію», як відомо, не сприйняв
автор (Станіслав Лем), а мені особисто вона набагато цікавіша навіть від
Лемової, не кажучи вже про пізнішу голлівудську.

Не хочу, аби склалося враження, що маємо лишень невтомного
експериментатора, хоч різноманітних пошуків на рівні метафоротворення (навіть
метаметафор) надмір чи не в кожному вірші, бувають тропи і на рівні понять,
емоцій та внутрішніх станів… І раптом – надто щемливе:

ці птахи – для сліз

Не можу також не сказати і про те, що багато з названих
експериментів (до речі, не тільки суто формальних) я просто не сприймаю, окремі
– не приймаю категорично, відмовляючись цитувати навіть зі знаком мінус. Микола
готовий був вислухати мої зауваги – аж до вилучення деяких віршів. Я зрештою
відмовився від цього, застосовуючи і до нього його ж методу – для мене особисто
у «просторі Біденкових літер» є речі, що поза моїм осягненням.

Різною буває контраверсійність. Трапляється і так, що в
контексті однієї книжки (або твору) окремі пасажі сприймаються, а в іншому
контексті – ні. Націленість на пошук свіжого слова багато чого втягує у свою
авру, але не все рівноцінно приживеться, по-різному виглядатиме. Серед метафор
Миколи Біденка є не те що викличні, а, сказати б, ризиковані, але хто певен, чи
свідомо поет зважувався на той чи інший крок. Нині модно акцентувати, що «не я
пишу, а мною пише». Не відкидаю цього, але у дев’яти з десятьох випадків не
вірю. І нічого не можу з собою зробити. Попередня книга Біденка була виразно
«антипоетична» — метафору автор прогнав, але… Як біблійний біс, вигнаний з
хати, таки вернувся у провітрене приміщення і ще сімох з собою привів …

ісусе господи наш

звертаюсь до тебе як атеїст до атеїста бо вірні скупчені в
трьох пальцях і відсторонено щасливі

Простір Миколи Біденка може водночас належати
мені-другому-третьому, але без «відстороненого щастя». Поет Микола Біденко
виборов для себе і для нас право на маневр, на пошук.

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!