“Українська літературна газета”, ч. 9 (389), вересень 2026
Високо в Альпах, на перевалі Вршич, в самому серці Словенії, стоїть дерев’яна каплиця. Вона була збудована у 1915- 1916 роках. Перша Світова війна, як і всі війни, принесла багато горя і страждань всім її учасникам. Особливо простим солдатам, які були змушені залишати свої домівки і брати участь в тяжких баталіях. Українцям в тій війні прийшлося воювати з обох сторін. І за кайзера Австро-Угорщини, і за російського царя. А любили вони найбільше свою домівку, свої традиції, своє просте затишне життя.
Військовополонені російської армії, що походили переважно з сіл України – з Волині, Поділля, Придніпров’я та полонені галичани вимушені були в нелюдських умовах будувати високогірну дорогу в недоторканих цивілізацією первозданних Альпах. Це був неймовірно тяжкий труд, який ще й увінчався трагедією. У березні 1916 роки з гір зійшла снігова лавина і поглинула собою сотні полонених. Товариші ховали їх уздовж дороги, випалюючи та вишкрябуючи на дерев’яних хрестах конкретні українські прізвища (на -енко, -ук, -юк).
Каплиця на перевалі Вршич була зведена за принципом «зрубу». Її вежі та барокові куполи, що звужуються догори, копіюють традиційне карпатське дерев’яне зодчество (бойківський та лемківський стилі). Українські теслярі відтворювали в австрійському полоні ту сакральну архітектуру, яку з дитинства бачили вдома. Внутрішній іконостас та різьблення мають чіткі геометричні елементи, притаманні саме українським храмам початку ХХ століття. Каплиця присвячена Святому Володимиру – князю Київському.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Та історію, на жаль, часто викривляють, пишуть з позицій своєї вигоди, маніпулюють нею. В 1930 році з індивідуальних могил загиблих полонених зробили одну спільну могилу, а зверху звели кам’яну піраміду. Усі імена українців були свідомо стерті, а замість них з’явився уніфікований імперський напис: «Сынамъ Россіи». Тепер каплиця вже називалась «Rassian Chapel».
І цей факт зробився приводом для поширення «руского мира» в Європі, намагання привласнити собі історію, виправдати сучасну агресію. За гроші, що рікою течуть з росії, щорічно на перевалі Вршич росіяни влаштовують пропагандистські «вшанування пам’яті», з залученням дипломатів, артистів, агентів впливу. В 2016 році путін, приїхавши до Словенії і виступаючи на урочистій церемонії на честь 100 річчя каплиці на перевалі Вршич, назвав її «символом дружби російського та словенського народів та спільного стремління до миру, співпраці та процвітання».
Але словенці пам’ятають і розуміють свою історію. Бережливо ставляться до неї. Словенські незалежні журналісти (зокрема Бранко Собан) у відомій статті «Українська каплиця» для газети «Дело», та автори аналітичного порталу « Портал Плюс» відтворюють історичну справедливість і дедалі голосніше заявляють: ця каплиця українська! Колишній посол України в Словенії Михайло Бродович заявляв: «каплиця не є монополією російською, а спроби кремля приватизувати пам’ять і про українських, і про солдатів інших національностей є неприпустимими».
Дуже важливою була подія, коли у 2024 році Посольство України разом з товариством «Любляна-Київ» та представниками діаспори провели на перевалі Вршич офіційний український пам’ятний захід. Захід на перевалі біля української каплиці ініціював та провів щирий друг України президент товариства «Любляна – Київ» Андрій Гевка. Він написав та видав багато книжок про історію та культуру українського народу. Справа встановлення справедливості на перевалі Вршич була його особистою справою, треба було витратити багато сил, часу та зв’язків, щоб ця подія відбулася. Тепер каплицю в Вршичі вже називають українською каплицею. Своєю діяльністю пан Гевка і сьогодні робить дуже багато для психологічної і культурної підтримки українців у наш складний час.
Андрій Гевка, професор філології (праворуч) та художник Йожеф Шимець
Ми вдячні і щиро цінуємо словенців, які нам допомагають, беруть участь в українських заходах – відомого словенського художника Йоже Шимеця, екскурсовода Інну Демченко-Фрохлич, інших словенців. Вони співають в українському хорі, виходять з нами на мітинги, підтримують всі наші антиросійські заходи, широко пропагують українську культуру. Члени товариства допомагають українцям вивчати словенську мову, що для словенців є дуже важливим, адже численність громадян Словенії на сьогодні є 2млн. 100 тисяч чоловік і для зберігання та розповсюдження своєї мови Словенія докладає багато моральних і матеріальних зусиль. Президент товариства «Любляна – Київ» Андрій Гевка проводить для українців екскурсії по Словенії, перекладає твори українців на словенську мову, підтримує українську культуру.
Прикметно, що випускники Люблянського Університету, що раніше навчалися на кафедрах русистики, зараз залюбки переходять на українську мову. Одна з них – молода словенська письменниця Катаріна Гомбос-Чех займається мовою з українцями, гарно знає українську літературу та мріє відвідати після війни Літературний фестиваль в Одесі.
Пам’ятний захід вшанування українських воїнів на перевалі Вршич 2024 року був потужним політичним та культурним сигналом: Україна повернулася на це місце, щоб вшанувати своїх синів за власними традиціями, без російського прапора та маніпуляцій історією. Каплиця на перевалі Вршич – це пам’ятник трагедії і українським солдатам, загнаним імперіями на чужу війну.
Тільки завдяки роботі дипломатів та активної української громади можливо остаточно витіснити «рускій мір» з альпійських схилів.
Текст написаний з використанням лекцій Андрія Гевки – професора філології, голови Товариства «Любляна – Київ» Словенія.
Матеріали ЗМІ: «Стоп пропаганда»,
«Правда про історію», «Перевал Вршич».
Арсенія Велика,
член НСПУ
м. Любляна (Словенія)
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.