Алла Загинайко. Талановита і многолика

Щедра обдарованість різнобічними талантами
від Бога – не завжди велике благо для обдарованого. Радше – це кривуляста і
терниста дорога до самого себе. У правильності цієї гіпотези переконала мене
творча доля співачки, актриси, радіо- і телеведучої Алли Загинайко.

Ми познайомились ще тоді, коли юна
випускниця Дніпропетровського театрального училища Алла Загинайко  переступила поріг Чернівецького
музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської. Вродлива талановита
драматична актриса, з чудовим голосом, надзвичайно пластична, одразу ж
привернула увагу режисерів. Народний артист України Анатолій  Литвинчук, і вельми вимогливий режисер
театру, переконавшись на репетиції, що перед ним алмаз, хоч ще не огранений до
досконалості, не роздумуючи взяв Аллу у свій новий спектакль  за п’єсою М. Куліша «Як загинув Гуска»  на роль однієї із дочок головного персонажа.
Звичайно, це була неабияка удача, однак Алла розгубилася: роль була
характерною, а в рідному училищі її готували до амплуа лірично-драматичної
актриси. Було лячно, але вона виправдала довір’я режисера, а в собі відкрила
іще одну грань. Зате в ролі Олени в спектаклі «Українські вечорниці» за творами
Старицького  Алла почувалася у своїй
пісенно-танцювальній стихії. Потім були вистави «Шельменко денщик», де вона
паралельно була  і Прісінькою, і
Енжені,  і в «Циганка Аза», в якій її
Феська була чи не найколоритнішим персонажем. Згодом Галя – «За двома зайцями»,
Малина – «Запечатаний двірник», Фея у дитячому спектаклі «Зачарована фея».

Праця в Чернівецькому театрі стала гарною
школою професіоналізму. Вчителями її були такі знакові постаті театрального
світу, як народні артисти Союзу і України Петро Міхневич, Петро Нікітін, Вадим
Нечипоренко, Алла Шеремет,  Жанна Слободянюк.
Весела щира степовичка гармонійно вписалася не тільки в колектив провідного
буковинського театру, а й у культурне життя Чернівців. Згодом вона спробує свої
сили і як редактор музичної телепередачі «Панно кохання», і одночасно у трьох
амплуа – ведучої  і солістки
філармонійного музичного лекторію та виконавиці естрадних пісень, влившись у
колектив відомого композитора Левка Дутківського. Власне, праця в цих
колективах розширила її виконавський діапазон, познайомила з класикою,
розкрила  її яскраві вокальні дані і
заронила мрію стати професійною співачкою. Адже в цій ролі  її знали ще школяркою в рідній Олексіївці, що
на Дніпропетровщині, в цьому амплуа уявляли її і викладачі Дніпропетровського
театрального  училища, особливо його
тогочасний директор Микола Карпенко, і куратор групи Лариса Малишенко, яка була
першим режисером-поста­нов­ником  першої
Аллиної  музичної моновистави «Чорні
блюзи Ленгстона Хьюза». На початку 90-х талановита дівчина знялася в
епізодичній ролі у фільмі Володимира Андрощука «Час збирати каміння», не
відаючи, що це стане початком і її кар’єри у кіно.

Сьогодні 
Алла Загинайко живе в столиці. Київ, хоч і не Москва, але теж більше
вірить енергії і таланту, аніж сльозам. Світла, чарівна, завжди в доброму
гуморі, обдарована жінка не загубилася серед 
столичного бомонду. І все тому, що живе активним повноцінним творчим і
громадським життям, беручи участь у концертах, культурно-політичних акціях.
Вона сотник  столичного козацького
товариства  імені гетьмана Івана Сулими.

Не покидаючи сцени (впродовж багатьох
років плідно працювала в Ніжинському музично-драматичному театрі), магістр
акторської майстерності Алла Загинайко продовжує зніматися в кіно, окрім того,
на повний голос  заявила про себе як про
талановиту і самобутню естрадну співачку. Її кліпи часто демонструють по
телебаченню, пісні у її виконанні звучать по радіо, особливо припала до душі
слухачам драматично-лірична сповідь «Пробачте, мамо», слова і  музику до 
якої написав  буковинець  В. Іваницький. Недавно записала два аудіоальбоми,
в які увійшли твори відомих українських 
композиторів Анатолія Матвійчука, Юрія Васильківського, Мар’яна Гаденка,
Василя Іваницького, Василя Лелеки, Юрія Ключникова…  А останнім часом Алла Загинайко вразила всіх
у ще одній своїй іпостасі – її тепер знають як одну з найпопулярніших ведучих
Українського радіо. На  каналі «Культура»
вона веде дві рейтингових передачі «Моя любов – Україна» та «Актуальне ін­терв’ю»,
героями яких вже стали відомі і шановані в Україні люди різних професій. Була
серед них і редактор «Буковинського віча», поетеса Віра Китайгородська, за
творчістю якої нещодавно в столичному театрі оперети відбулася вистава «Туга за
майбутнім». А слухачі першого національного радіоканалу не уявляють улюблену
передачу «Від суботи – до суботи» без Аллиних пісень та гумористичних реприз.
Окрім того, актриса працює паралельно над двома моновиставами:
музично-поетичною та драматичною за творчістю відомих українських письменників.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Така вона – Алла Загинайко – многолика,
многогранна, многоцвітна, як чистої води алмаз, осяяний  зсередини сонечком  щирого серця і великої любові до людей.