«Але нема в житті напівціни, але нема в житті напівлюбові»

ВИДАТНИЙ МАЙСТЕР, СПРАВЖНІЙ ПОДВИЖНИК СЛОВА АНДРІЙ ДЕМИДЕНКО,  ЯКИЙ СКАЗАВ СВІТОВІ: «Я МИСЛЮ, Я ДИХАЮ ПО-УКРАЇНСЬКИ!», ВІДЗНАЧИВ ТВОРЧИЙ І ЖИТТЄВИЙ ЮВІЛЕЙ

 

Древня поліська земля нагородила його якоюсь позамежною концентрацією могутнього людського «Я» на проживання своєї унікальної долі. Неземна енергія його особистості магнітить серця людей. Поезія Андрія Демиденка світить всім і належить кожному.

«Дорога до Храму». Саме так можна сказати про креативний і життєвий шлях одного із найсамобутніших та найулюбленіших українських сучасних поетів Андрія Демиденка. Мабуть, немає в нашій рідній Україні такої оселі, де б не знали, не захоплювалися його творчим набутком.

Поезія А. Демиденка дуже вражає, настроює душу, вона про кожного з нас. Це щемлива правда про наше життя і долю. Це дійсно щось вражаюче: рядки з його віршів і пісень можна часто бачити на плакатах пікетувальників – така в них єдність мислі, образності й філософської напруги. Як вражає і те, що на переповнених авторських вечорах поета перед сценою стоять інвалідні візки – люди прагнуть через високодуховну енергію його слова позбутися своїх недуг. Творчі вечори митця відбулися в різних країнах. (Із книги «Україна-Європа-Світ»).

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Зоряне коло його великих творчих побратимів. Серед композиторів, які написали музику на віші Андрія Демиденка: Станіслав Людкевич, Володимир Івасюк, Ігор Шамо, Мирослав Скорик, Євген Станкович, Іван Карабиць, Геннадій Татарченко, Олександр Морозов, Ігор Лученок, Володимир Мигуля, Володимир Мулявін, Євген Дога, Давид Тухманов… А які імена виконавців його дивовижних пісень: Дмитро Гнатюк, Євгенія Мірошниченко, Микола Кондратюк, Діана Петриненко, Назарій Яремчук, Микола Гнатюк, Ніна Матвієнко, Раїса Кириченко, Алла Пугачова, Софія Ротару, Юрій Богатиков, Юрій Гуляєв, Ані Веске…

Хочеться сказати дещо й про нагороди творця.

Андрій Петрович удостоєний високих звань – народний поет України, народний артист України, Народний Посол України, Заслужений діяч мистецтв України. Кавалер ордена Ярослава Мудрого IV і V ст., повний кавалер ордена «За заслуги» (І, ІІ, ІІІ ст.), Міжнародного ордена Миколи Чудотворця «За примноження добра на землі», Почесної Міжнародної діамантової відзнаки «За примноження християнської моралі», ордена святого Володимира ІІ і ІІІ ст..

Нагороджений Почесними грамотами Верховної Ради та Кабінету Міністрів України. Лауреат Міжнародних літературних премій – серед них: «Дрезденська весна» (Німеччина), «Зорі Софії» (Болгарія), імені Григорія Сковороди (Україна), імені Миколи
Гоголя «Тріумф» (Україна), імені Джека Лондона (США), імені Франца Кафки (Німеччина-Австрія-Чехія), імені Франческо Петрарки (Італія)…

Володар міжнародних Гран-Прі. Кращий митець України 2006 року.

Окрім того, Андрій Демиденко знаний вчений – професор, академік. Відмінник освіти України. Є про кого сказати! І є про що сказати! Але в такі важливі дати про нього говорять:

«У поезіях Демиденка вирують такі переживання, такі емоції, такі думки, така філософія, що їх вистачить на всі регістри душі людини і народу. Я його шанувальник».

Леонід Кравчук,

Перший Президент України

 

«Як на мене, Андрій Демиденко – багатющий животворний талант, чия творча спадщина увійшла до національної духовної скарбниці. Його пісні – гордість і слава України».

Леонід Кучма,

Президент України

 

«Те, що він подарував Україні і світові «Україночку», що подарував нам і «Душі криницю» і пісню про Матір, знаєте, це можуть написати не просто великі поети, а великі українці. Я думаю, оте виховання нації, яке він робить так делікатно, коректно, але так вимогливо, робить йому величезну славу.

Андрій Демиденко – це велика людина, великий поет, великий пісняр, я тішуся, що взагалі в Україні ще є такі люди.

У його творчість я закоханий уже свідомих років тридцять.
Я думаю, що Андрій Демиденко – якщо взяти все наше намисто українське – то це перша перлина в нашому українському намисті».

Віктор Ющенко,

Президент України

 

«Андрію! То не ви писали, то сам Бог водив Вашою рукою, коли народжувались рядки:

 

«Сяду з вами на порозі.

Поклонюся я землі.

Стану справжнім, як природа,

Як вечеря на столі».

Олесь Гончар, патріарх української літератури

 

«Андрію, я бачу Вашу літературну доріжку – вона аж дзвенить!»

Андрій Малишко

 

«Поезія Андрія Демиденка вражає і захоплює. Він уміє в найпростішому знайти найдовершеніше, в побутовому – величне, у звичайному – дивовижно незвичайне. Вічне. Це насправді рідкісний, унікальний поетично-пісенний дар… Коли по телебаченню шість годин тривав авторський вечір поета, то глядацька зала була в пориві єднання, у великому духовному суголоссі. Треба було бачити ті просвітлені всі без вийнятку обличчя, ті без вийнятку зворушливі й замислені погляди, пройнятися тією причаєною і сповідальною атмосферою. Палац «Україна» вражав кількістю народу і рідкісним градусом признання та захоплення. Наче став велетенською українською хатою, що зібрала весь український родовід від Сяну до Дону. Таїна таєн полягає саме в тому, що поет володіє магією первослова, первопочатку, первісності…

Андрію, дорогий, тебе любив Андрій Малишко, і я тебе полюбив. Ти людина дуже талановита, – і будь щасливий, щасливіший за нашу Україну!»

Іван Драч

 

«Андрій Демиденко – моя справжня любов, ім’я якій – золоте наше слово».

Микола Вінграновський

 

«Андрію! Ви мій побратим. Ми з Вами багато зробили для України».

Дмитро Павличко

 

«Андрій Демиденко вміє талановито слухати час!»

Михайло Стельмах

 

«Відкрився мені Андрій Демиденко не тільки силою слова, а й емоційно наснаженою ритмікою карбованого вірша, наповненого глибокими переживаннями тих драм і трагедій, які випали нині на долю України. Він буквально вибухає різкими інвективами на адресу тих, хто готовий миритися з підлістю, фальшю і агресивністю підступного сусіда і висловлює свою непохитну як Поета національної честі позицію…

Своїми віршами та піснями славетний Андрій Демиденко духовно творить українця-патріота, зворушує Україну».

Микола Жулинський

 

«Вельмишановний Андрію! Своїм яскравим талантом Ви примножуєте славні здобутки нашої культури, сприяєте духовному відродженню українського народу.

З повагою, пошаною і щиросердними привітаннями».

Іван Дзюба,

екс-міністр культури України

(урядова телеграма, 1993р.)

 

«Поет Андрій Демиденко – щедрий, як земля, і високий, як небо».

Василь Кремень 

 

«Думаю, на відміну від багатьох літературних колег, Демиденко Андрій досить скромний. Тільки не в творчості. Тут він на буйному коні як поет і як філософ».

Мирослав Попович

Директор інституту

Філософії НАНУ (2001-2018)

 

«Україночка» – геніальна пісня, що зробила для єдності світового українства більше, ніж всі українські політичні партії разом узяті»

Петро Яцик,

світовий меценат українства

(Канада)

 

«Найбільше щастя, мрія кожного поета, створити пісню, яку співав би народ. Андрію Демиденку це вдалося. Він, як мінімум, видатний…

– Андрійку, знаєш, за чим тепер дуже жалкую? Що мало записав твоїх пісень. Тому хочу, щоб ти більше встиг. Запам’ятай, важливо самому собі нагадувати: вічний час, а не ми. Тож знехтуй, друже, вторинним, пиши й пиши, поки Бог дає. І ніколи не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні. Бо ти великий поет, а з великого по великому й спитати треба. Ось таке новорічне побажання тобі».

Дмитро Гнатюк,

патріарх української пісні

 

«У Гурзуфі на пляжі однойменного санаторію «Гурзуф» під кінець вересня випадково зустрів київського поета Андрія Демиденка, з яким чотири дні підряд проваландались лежак до лежака, хорошим виявився козаком. Через нього я буквально на другий день знову говорив українською, мов дома побував, на нас оглядалися, особливо мій зять. Обожнюю його пісню «Висиха душі криниця». Ще до нашого знайомства почув її від Юрія Богатикова. Я вже брав у космос українську пісню «Дивлюсь я на небо». А тепер, коли б довелось летіти в космос втретє, обов’язково б взяв і заспівав «Душі криницю». Вічна пісня».

Павло Попович,  

перший космонавт українець

(із інтерв’ю Кримському ТБ, 2008 р.)

 

«Коли я зачула пісню Андрія Демиденка «Скажу вам, дочки і сини», то не могла заснути. Що більше я прагла її забути, то глибше вона в’їдалася в мою суть. У ній мудрості вистачить на всі пісні».

Квітка Цісик

 

«Тільки за «Батьківський поріг» Андрія Демиденка на музику Івана Карабиця я би дав поету Нобелівську премію. Бо це – така широта, така сила!»

Юрій Богатиков

 

«Я вклоняюсь поету Демиденку Андрію

За поезії духу й легендарні пісні.

Я без них в цьому світі зовсім жити не вмію.

Бо вони всі від неба. І такі всі земні».

Степан Пушик

 

«Андрій Демиденко вихором увірвався як в поезію так і в царину пісні. Чиновні метри від мистецтва і окремі напівзабуті спілчанські генерали, люто заздрячи його популярності, не могли цього простити, як і його побратиму Володимиру Івасюку, доводячи до депресії геніального композитора і вкорочуючи йому віку, а коли митець пішов у вічність, першими горлали наскільки вони були близькі з ним. Теж готували і для орлиного злету Андрія Демиденка. Цькували й топтали. Та не спрацювало! Поет вистояв і переміг, не заплямувавши людської і літературної гідності.

Василь Фольварочний

 

«Андрій Демиденко зберіг у собі найцінніше: він не тільки великий поет, він прекрасний друг і прекрасна людина. Він – моя Україна».

Анатолій Авдієвський

 

«Якої б теми не торкнувся Андрій Демиденко – вона одразу ж привертає увагу і набирає значущості. Це – поет поза часом! Уже чверть віку я читаю його вірші».

Богдан Ступка

 

«Без перебільшення Андрій Демиденко один із найяскравіших орфеїв українського слова, який довгі роки возвеличує нашу культуру».

Євген Станкович

 

«Нині Андрій Демиденко – натхненний живий вогонь, від якого ми проймаємось почуттям власної і національної гідності. Великий патріот рідної землі, великий поет, геніальний пісняр, у якого є потрясаючі крила – наша нація».

Оксана Білозір

 

«Відчиняй же, Київ, Золоті ворота». Ця пісня у виконанні Миколи Кондратюка, яку ми створили з Андрюшою на замовлення, стала головною мистецькою окрасою на честь 1500-річчя Києва, якій в палаці «Україна» аплодував сам Леонід Брежнєв, і яка ще більше 20 років не сходила з радіо і телеефірів не лише України, а й Білорусі. Ми дійсно гордимося цим твором. Бо є чим. Бо які автори, така й пісня. Хоча не
завжди…»

Ігор Лученок

 

«Поезії є різні. Як і поети. Чого тільки не зустрінеш… Поезія Андрія Демиденка про щось інше. Для совісті. Вона про людей. Вона і тебе зробить людиною. Бо є поети, народжені світом, життям».

Володимир Талашко

 

«Улюбленому безцінному поету Андрію Демиденку.

 

Люблю пісні і вірші

Демиденка –

Барвиста мова,

Широчінь душі.

Вдихаю їх

я знову й знову.

Життя вирує

у його вірші!»

Анатолій Лопата,

Генерал-полковник,
екс-начальник

Генерального штабу ЗСУ

 

«Поза сумнівом, Андрій Демиденко – народний талант, народне надбання. Створити стільки і яких пісень, що стали улюбленими цілими поколіннями дається від небес. Я безмежно щасливий, що він відновив у мені українську мову, що він мій друг і поет, про якого можна мріяти».

Олександр Морозов,

видатний композитор,

народний артист України

 

«Світ поезії Андрія Деми­денка для мене як ковток криничної води, як ранковий грім, як діаманти світанкових рос, як подих рідного неба. Велич поезії А. Демиденка в тому, що вона людяна і мудра, а відтак – безкінечна. Ліки любові в ній істинні, в відтак – безцінні. Вона – продуманий проект становлення людської душі».

Юрій Руденко,

відомий вчений,доктор
філологічних наук, професор

 

 

Завершити слово про поета хочеться витримками із його вір­шів:

 

Возводить час і вергне

Дати й силуети,

Цінує істину, а не заброд…

У всі часи бунтуй, Поете!

Твій храм – народ.

Твій храм – народ!

 

* * *

Хай не зрадять нас друзі

І власне сумління,

І земнеє тяжіння,

Де родився і зріс.

Пам’ятаймо лишень:

Домовина не має кишень,

І життя не повторить

Ніхто з нас на біс.

 

* * *

 

Боже!

Як темно при світлі.

Боже!

Як гірко від слів!

 

* * *

 

Але нема в житті напівціни,

Але нема в житті напівлюбові.

 

* * *

 

О, як шаліють солов’ї

І топлять світ

в солодкій муці.

О!.. Навіженні солов’ї! –

Надгеніальності

безумці!

 

* * *

 

І не вбити поета

Ні холодним булатом,

Ні свинцевим дуплетом,

Ані із арбалета

Не спинити стрілі.

Бо поет – веснокрил!

Бо поет – весновир!

Бо поет – веснояр

В тисяч літ

На чолі!

 

Тож, з ЮВІЛЕЄМ.

Живи! Твори! Бунтуй, ПОЕТЕ!

   

Сергій Понкратьєв

 

 

“Українська літературна газета”, ч. 12 (304), 18.06.2021

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.