“Українська літературна газета”, ч. 9 (377), вересень 2025
МРІЯ
По якому закону, якщо він існує в природі,
З-поза обрійних далей, із глибу якого, висот
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Повернуть мені гідність і гордість моєму народу,
Щоб нарешті повірив, який він великий народ;
Провести по пустині, по горах яких чи по пущі,
Віднайти заклинання або чудодійне зілля,
Щоб заквітли барвінком на всі покоління грядущі
І Шевченкове слово, і вся українська земля.
МІСТЕЧКО…
Містечко, куди я прибув хлопчаком,
Здалося старим і не вельми привітним.
Я довго себе відчував колоском,
Із поля на камінь закинутий вітром.
Я вижив і в нього посіяв зерно,
Я юність йому свою в спадок залишив,
Щоб донькам привітнішим стало воно,
Щоб сину назустріч всміхалось тепліше.
ЧОРНОВИКИ
Пам’яті В. Затуливітра.
Помітки на полях моїх чорновиків –
До ранніх віршів – зовсім лаконічні.
Гортаю зошит: осьде знак окличний,
Ось жирний мінус у кінці рядків.
Лиш кілька слів – сосюринський акорд! –
Знаходжу в них… Яке тепло від літер!
«Любити мову – це любить народ».
Я п а м’ я т а ю: це – Затуливітер.
Слово на захист Кобзаря
Ради зиску й чинів не чіпайте Шевченка.
Його слово святе, його слава – священна.
І в годину смутну і у мить урочисту
Розгортайте «Кобзар» лиш для помислів чистих.
Перед тим, як завчити дослівно цитати,
Його біль невигойний навчітесь читати,
Перейміться любов’ю його і думками…
Не чіпайте Шевченка брудними руками!
ПТАШИНА
(За А. Доде)
«Чому твоя пісня така коротенька? –
Спитав я у лісі пташину сіреньку, –
Забракло повітря, зашерхло у горлі?
Я тільки заслухавсь, а ти вже
й замовкла».
«Тобі хвилюватись немає причини.
Почну зараз іншу, –
сказала пташина, –
Пісень в мене доста, життя куцувате,
Отож і спішу, щоб усі проспівати».
СІРОБАБИНСЬКА ОСІНЬ
Сіробабине. Літо бабине.
Вчителюю, а поза школою
Журавлів проводжаю ямбами,
Тьоті Полі дрова поколюю.
З практиканточкою Тамарою
До півночі удвох на вигоні…
Як же завтра служити в армію
Не цілованому іти мені?
ЦИГАНКА І ПОЕТ
Ворожила циганка поету,
Клала піку на карти чирвові:
«Ти важку собі вибрав планету,
Твоє серце згорить від любові».
А циганка – що очі, що плечі,
Молода, кого хоч заворожить.
І ніскільки він їй не перечив –
Не горіти поети не можуть.
БАЛАДА ЗНАКІВ
Мовчить питальний знак,
Вперед веде окличний.
Окличний, певно, зна
Куди й кого він кличе.
Та може бути й так:
Під час подій батальних
Впаде окличний знак
І поведе питальний.,
Перед Вічністю
Мені, доле, багато не треба –
Був би день і хліб-сіль на столі,
Щоб дерева шуміли до неба,
А проміння й дощі – до землі.
Щоб, як вишня, цвіла Україна,
Щоб, як ляжу востаннє пластом,
Не стихав її спів солов’їний
Над моїм слобожанським хрестом.
ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ГОЛОДОМОРУ
Загляне хмуро вечір у вічу,
Рік тридцять третій у серця постука,
Щоб нагадать везунчикам-онукам
На підвіконні запалить свічу.
Прости нас, Боже, – гірко прошепчу, –
Що й досі стоїмо над терезами
Безвинно убієнних… І сльозами
Після молитви погашу свічу.
ЛАВРИ
Ти що мені, Поезіє, дала,
Коли ночами не давала спати?
З тобою я ішов, немов на страту,
Супроти фальші, підлості і зла.
Не сам ішов – це ти мене вела,
За руку взявши, вчила наче мати
Народ і рідну землю шанувати…
Ти все мені, Поезіє, дала!
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.