71-річний угорський письменник Ласло Краснагоркаї став цьогорічним лауреатом Нобелівської премії з літератури. Він автор роману Сатанинське танго, за яким знято однойменний фільм, який вважають одним із найкращих артхаусних фільмів усіх часів.
Ласло Краснагоркаї народився 5 січня 1954 року у місті Дьюлі в Угорщині, що на кордоні з Румунією, у родині юриста й медикині.
Він закінчив школу у рідному місті, а вивчав право у місті Сегед та в Будапешті з 1974 по 1976 рік. А вже в 1983 році він здобув ступінь бакалавра угорської народної культури на факультеті гуманітарних наук Будапештського університету імені Лоранда Етвеша.
Перший твір Ласло Краснагоркаї Tebenned hittem (Я вірив у тебе) опублікував у 1977 році у журналі Mozgo Vilag. Під час навчання в університеті письменник працював у видавництві Gondolat Konyvkiado, але в 1982 році залишив роботу і став вільним письменником.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
У 1985 році з друку вийшов його дебютний роман Сатанатанго, або Сатанинське танго. Це постмодерністський роман, а оповідь ведеться з різних точок зору. Він також має оригінальну структуру, що нагадує ритм танго: шість «кроків» уперед, а потім шість назад.
Його події відбуваються під час комуністичного укладу у занедбаному угорському у селі, а його мешканці майже ізольовані від зовнішнього світу. Головний герой, Ірімас, шахрай, який видає себе за рятівника й отримує необмежену владу над мешканцями, змушує їх віддати усі свої важко зароблені гроші та переконує переїхати до іншого покинутого села, потім привозить до міста, звідки розганяє по всій країні.
Цей твір в Україні ще не видавали. Англійською мовою він був уперше опублікований у 2012 році.
Проте у 1994 році за романом Сатанинське танго угорський режисер Бела Барр зняв однойменний семигодинний чорно-білий фільм, який отримав широке схвалення критиків, а 2012 року увійшов до списку 50 найкращих фільмів Sight & Sound Британського інституту кіномистецтва.
Ласло Краснагоркаї вперше виїхав за межі комуністичної на той момент Угорщини у 1987 році і протягом року гостював у Західному Берліні. Після розпаду Східного блоку він постійно змінював місце проживання, подорожуючи світом: жив у Франції, Іспанії, США, Англії, Нідерландах, Італії, Греції, Китаї, Японії. Зараз він живе в Угорщині.
Краснагоркаї пише свої твори у жанрі антиутопічних притч, у яких він зображує гротескне існування людей у світі, ізольованому від зовнішніх зв’язків і позбавленому осмислених перспектив.
Американська письменниця Сьюзен Зонтаг назвала Краснагоркаї «угорським майстром апокаліпсису» і порівняла його творчість із Миколою Гоголем і Германом Мелвіллом, а німецький письменник і літературний критик Вінгфрід Георг Зебальд провів паралелі між баченням Краснагоркаї та бачення Миколи Гоголя у Мертвих душах.
У 1989 році Ласло Краснагоркаї публікує свій другий роман Меланхолія опору. Події цього роману також відбуваються у невеликому неспокійному містечку в Угорщині в період розпаду комуністичного ладу. До містечка прибуває мандрівний цирк, головними атракціями якого є велетенсьий кит і маленький принц. Вигляд кита та промови принца викликають хвилювання у натовпі і спонукають до бажання руйнування. У період написання твору Східний блок переживав соціальні заворушення і розпад, літературні критики вважають, що роман Краснагоркаї є політичною алегорією на ті події.
За цей роман Краснагоркаї отримав Букерівську премію у 2015 році. У 2000 році угорські режисери Бела Карр і Агнес Граніцкі зняли за мотивами роману фільм Гармонії веркмайстра, а композитор Петер Етвеш створив оперу Валуска у 2023 році.
Восени 2025 року українське видавництво Комора планує видати роман Меланхолійний опір українською мовою. Це буде перший твір Ласло Краснагоркаї, який буде опублікований в Україні.
Наступний роман Ласло Краснагоркаї Війна та війна був опублікований у 1999 році.
У ньому розповідається історія угорця, сільського архіваріуса Дьйорда Коріна, який знаходить в архіві таємничий рукопис невідомого автора. У ньому йдеться про різні переламні моменти в історії світу. Архіваріус настільки захопися цим рукописом, що тікає з Угорщини до Нью-Йорка, щоб мати можливість опублікувати його і знайти розгадку її таємниці.
«Це один із найтривожніших досвідів, які я мав як читач. До кінця роману я відчув, що максимально наблизився до життя в іншій людині, і, зокрема, до життя в розумі, що перебуває в лещатах „війни і війни“ — розумі, який не позбавлений видінь краси, але також повністю загублений у власних киплячих, непередаваних вигадах, у власному гротескно родючому болю», — таку рецензію написав на цю книгу літературний критик The New Yorker Джеймс Вуд.
Події наступного роману Краснагоркаї Гора з півночі, озеро з півдня, дороги із заходу, річка зі сходу, який побачив світ у 2003 році, відбуваються у Кіото. Молодий юнак, онук принца Гендзі, сходить із потяга у пошуках таємничого саду, який колись промайнув перед його очима. Можливо, найгарніший у світі сад ховається за стінами Монастиря?
У 2016 році виходить новий роман Краснагоркаї Барон Венкгайм повертається додому. Його головний герой 64-річний угорський аристократ повертається до рідного міста після того як стягнув великий борг за азартні ігри в Буенос-Айресі, де жив у вигнанні. Він сподівається відновити стосунки з Марікою, в яку закохався ще в юності. Жителі міста, почувши про його приїзд, вважають Венкгайма неймовірно багатим і сподіваються, що своє багатство він заповість місту. Твір вирізняється експериментальною структурою з реченнями завдовжки зі сторінки та нерозривними абзацами.
Ще один роман Краснагоркаї, який вирізняється експериментальною формою, — Гершт 07769. У ньому письменник порушує людські страхи перед екологічною катастрофою. У Флоріана Гершта проблему: сумлінно відвідуючи заняття пана Келера з фізики елементарних частинок протягом двох років, він переконаний, що глобальний катаклізм неминучий. І тому він починає одностороннє листування з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, сподіваючись переконати її в неминучій небезпеці повного знищення всієї фізичної матерії.
І найсвіжіший роман нового Нобелівського лауреата з літератури вийшов у 2024 році. Це Zsömle odavan (Булочка там). Його події знову відбуваються у неназваному угорському селі. Головний герой 91-річний Йожі Када, який доклав чимало зусиль, щоб зникнути і сховатися. Тим не менш, його послідовники знаходять його у маленькому селі. Він — не звичайна людина, а нащадок угорського короля Бели IV та Чингісхана, і міг би претендувати на угорський престол під іменем Йосифа І Арпада. Однак він не хоче мати нічого спільного з політикою. Проте цього хочуть його послідовники, які збираються здійснити марш на столицю та відновити монархію.
У творчому доробку Ласло Краснагоркаї також чимало оповідань, повістей, є сценарії до фільмів, частина з них написані за мотивами власних творів.
Письменник є лауреатом великої кількості престижних літературних нагород. Крім Букервіської премії у його послужному списку Премія Болоньї (1986), Премія Атілли Йожева (1987), Премія Тібора Дері (1992), Премія Шандора Мараї (1998), Премія Кошута (2004), Художня премія AEGO (2017), американська Національна книжкова премія 2019 року в категорії творів, перекладених англійською мовою, Австрійська державна премія з європейської літератури (2021), Літературна премія Libri (2022).
Ласло Краснагоркаї став другим в історії Угорщини лауреатом Нобелівської премії з літератури. До нього премії у 2002 році удостоївся угорський єврейський письменник Імре Кертес «за опис тендітного і крихкого досвіду боротьби індивіда проти варварського деспотизму історії» у романі Знедолені.