На 32 Львівському міжнародному Форумі видавців 3 жовтня в Українському католицькому університеті презентували нові книги від Видавництва УКУ, які стосуються польсько-українського конфлікту часу Другої світової війни: «Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 р. (вересень – жовтень)» та «Погром: Грубешівщина, весна 1944 р.» (підсерія: Документи і Дослідження).
Про це повідомляє risu.ua з посиланням на УКУ.
Книга «Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 р. (вересень – жовтень)» вміщує поіменні списки українських жертв (загиблих і поранених) серед населення західних територій України, а саме: Волинського, Люблінського, Львівського, Поліського, Станиславівського і Тернопільського воєводств, які становили тоді частину польської держави.
Цього дня у нижньому храмі Святої Софії-Премудрості Божої УКУ відбулася поминальна Панахида за українців, що стали жертвами польських вбивств під час вересневих подій Польської кампанії 1939 р.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Під час презентації ректор УКУ Тарас Добко подякував авторам – Андрієві Яремчуку, Ігореві Галагіді та Мирославу Іванику – за копітку дослідницьку працю для усвідомлення правди про одну з найтрагічніших сторінок в історії польсько-українських відносин.
«Ми таким чином відновлюємо гідність мирних осіб, які стали жертвами польсько-українського протистояння. Як пише в передмові до однієї з цих книг владика Борис Ґудзяк, жертви ці не повинні залишитися анонімними. Ми робимо все це з надією на зцілення. І це не легко, коли сьогодні на нашому національному тілі зʼявляються нові рани і нові шрами, спричинені російською агресією проти нашої свободи і гідності. Це нелегко, коли окремі політичні сили у Польщі намагаються засудити УПА та ОУН на законодавчому рівні, коли намагаються прирівняти їх до тоталітарних режимів нацизму і комунізму», – заявив Тарас Добко.
Він підкреслив, що вірить у місію істориків відкривати правду і через неї повертати гідність тим, кого її позбавили.
«Обʼєктивна картина польсько-українського протистояння потрібна, щоб гідно вшанувати памʼять жертв – мирного як українського, так і польського населення на території Волині і Галичини, щоб сучасні українці та поляки змогли визнати і сказати: “Це наші спільні жертви, незалежно від національності”», – зазначив ректор УКУ.
Віцепрезидент УКУ, історик о. Богдан Прах під час презентації наголосив: «Ми, українці, довго не мали своєї держави і можливостей досліджувати польсько-український конфлікт воєнного періоду. Тепер прийшов час відкривати цю частину своєї історії. І хто як не наш університет має це робити? Ця праця є важкою і дуже копіткою. Але ці напрацьовані документи приведуть до доброго діалогу між українцями та поляками».
Після опрацювання великого документального матеріалу в архівах України й Польщі, а також аналізу основного корпусу наукової літератури, споминів і свідчень, історик Андрій Яремчук, який став упорядником видання «Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 р. (вересень – жовтень)», встановив максимально повний, на цей момент, поіменний перелік жертв.
Під час презентації він розповів, що у роботі дуже допомогли довгожителі, держслужбовці, бібліотекарі, вчителі, які розповідали деталі, що не були внесені до місцевих метричних книг. Науковці провели експедиції у 68 населених пунктів, щоб віднайти усі імена жертв.
«Коли ти починаєш більше заглиблюватися у цю тему, то бачиш, що більшість жертв – це мирні українські селяни, які не належали до жодних партійних організацій», – розповів Андрій Яремчук.
Книжка має характер мартиролога, в якому представлено за воєводствами, повітами, містами, містечками та селами перелік усіх встановлених на цей час українських жертв. Видання доповнює наукова розвідка про хід військових подій під час німецько-польської війни та захоплення західноукраїнських земель Совєтським союзом, карти й сумарні статистичні таблиці і зіставлення.
Польська дослідниця в галузі українознавства Оля Гнатюк долучилася до події онлайн. Вона наголосила, що вболіває за успіх проєкту, адже робота з памʼяттю заслуговує найвищої оцінки.
«Цей проєкт (робота над серією «Жертви польсько-українського протистояння у 1939–1947 рр.», – ред.) триває уже понад 10 років – з 2013 року. Не полегшує роботу теперішня суспільна атмосфера у Польщі. Велика шана колегам, які не здалися і всупереч різним проблемам та викликам долають цей шлях і дотримуються чіткої методології і настанов владики Бориса Ґудзяка про те, що ми повинні шанувати і повернути памʼять про усіх жертв», – зазначила Оля Гнатюк.
Книга «Погром: Грубешівщина, весна 1944 р.» вміщує документи і матеріали (українські, польські та німецькі) про низку акцій, здійснених загонами польського підпілля у березні-квітні 1944 р. на території Люблінського дистрикту Генеральної губернії окупованої німцями Польщі. Ці дії були спрямовані проти десятків сіл Грубешівського повіту, в яких проживали переважно українці. Масштаб і жорстокість нападів спонукали населення назвати їх погромами. Внаслідок польських акцій навесні 1944 р. було вбито близько 2 500 українських цивільних. Більшість жертв з українського боку становлять жінки та діти. Символом цієї трагедії стало село Сагринь, де польські відділи за одну ніч убили 619 осіб.
Польський історик українського походження Ігор Галагіда – один з упорядників видання. Він розповів, що більша частина документів у книзі є унікальними та важливими.
«Це видання містить українські, німецькі і польські документи з цивільних установ, свідчення очевидців. Загалом у книзі вміщено 98 документів, серед яких 68 – це протоколи свідчень очевидців чи учасників подій, документи Українського центрального комітету, церковні документи, папери польського та українського підпілля та німецької військової адміністрації», – розповів Ігор Галагіда.
Незалежний дослідник, історик Мирослав Іваник узяв участь у презентації онлайн.
«Це унікальна документальна збірка, яка представляє події у формі протоколів. Спогади завжди обростають чужою памʼяттю. Натомість зібрані у нашому томі папери – це протоколи, реєстрація пережитого на фактологічному рівні, бюрократично та беземоційно», – зазначив Мирослав Іваник.
Обидві книги продовжують видавничу серію «Жертви польсько-українського протистояння у 1939–1947 рр.», яка охоплює всю територію, на якій точився кривавий польсько-український конфлікт у період Другої світової війни та в перші повоєнні роки.
Книги можна придбати на сайті Видавництва УКУ.