“Українська літературна газета”, ч. 9 (377), вересень 2025
З «КНИГИ НАМОВЛЯНЬ»
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Справжніми постмодерністами є творці з доби тоталітаризму; зважуючись за цитати брати саме життя, переціджене через страх
*
Демократія нехтує літописцями, але заохочує белетристів
*
«Детективи» з втраченою першою сторінкою Забобону Леся Мартовича; з незакінченим Марком проклятим Олекси Стороженка
*
Що зрозумів Маковей, побувавши у Кобилянської
*
Попереду доба не знаних для цього краю хвороб, надламу душі, мрій про сім’ю, оселю і прихисток і біля найкрайнішого стовпа Божої господи
*
Та й замало афоризмів; нам прагнеться більшого словесного масиву, аби заховати в ньому свою неміч промовляти самими лиш гаслами
*
Ймовірно, тому опісля двадцяти років літературної праці я й далі живу думкою, що моя творчість іще й не починалася; Albert Camus. L`envers et l`endroit
*
Нова змістовність націобуття потребує уточнення; і це варто зробити сьогодні, не дочікуючись того часу, коли вона постане як вирок; коли, приневолена скорятися й далі щонайбрутальнішим загрозам, перебере на себе роль судії
*
Про те ж; наші історики вперто товкмачаться довкола державо-історіо-творення, виказуючи й далі своє становисько одвічних і довічних службовців, почуваючись на силі, лише коли оперують подіями, фактами, іменами, кількістю битв і жертв
*
Мій друже Zigmonte; химери нашого часу накидають нетяму на звичне здавен розуміння подій, явищ, випадків (…) та знати, що за часів неймовірної свободи вроджується тотальний страх взагалі називань, означень, уточнень, розуміння глобалістичних явищ, підсилене хитромудрою настановою про кінець історії
*
Письменникові належить радіти, відроджуватися, вмирати разом зі своїм народом; інакше він не напише жодного рядка; а все решта то це буденні технології виживання
*
Найбільше випробування спостигає тоді, коли тебе починають сприймати як символ
*
Спершу звели стіну з химерами; з них плодилися податківці, емісари, торгівці; вони захоплювали землі, господарства, перепродували іншим чужинцям, знищували аборигенів, звинувачуючи їх у якихось гріхах
*
Колективістські болячки поглиблюються; упадання перед авторитетами побільшується; запевняння в лояльності та патріотизмі набувають усе потворніших рис
*
Кожне літературне покоління вступає у вимір кризи зараніш до того, аніж збудеться як покоління
*
Насправді свобода слова не збулася; її затоптали ті, що найбільше за неї змагалися; тим часом розбуяла свобода слів як глум над власне словом
*
Аж здалося, що наше тямлення історії як живої істоти пов’язане з читанням давніх текстів
*
Казав той; сам страх не в’являється, а сперш надсилає якісь познаки; а ще казав; кращ страхом жити, ніж його спізнавати зненацька
*
Ви такі ж, як ті, з ким заповзялися боротись; і ваша лють з того, що не поділено з вами
*
Ми не можемо вловити мить, час, рік, пору року, коли починаємо жити не вперед, а назад; і тому покладаємо таку знетямленість на карб нашій пам’яті
*
Й от хіба тільки на схилі віку осягаєш, яка то до сказу химерна павутина стеження пересновувала людське буття цього й так знеможеного краю; приходиш на могили своїх вчителів і безтямно й вибачливо вклякаєш, прошепочуючи замість вічна пам’ять, земля пухом щось із задавнених й так і не виголошених меморандумів, оскаржень, нарікань, виправдовувань
*
Не світ, а вовнянка якась куйовдилася довкруж
*
Чи бувало таке; й коли; за яких часів; враз навідається думка про марнотність творення; задля чого; для кого; мовби торгуєшся з якоюсь невидкою марою; а тебе й далі хтиво заохочують; а чого ж, напиши щось; нумо ж
*
Скільки ж то бідовенних людиночок враз опиняється в розпачливому стані; і бачиш їх попід церковними мурами в допрошуванні захистку і милосердя; а церковні дзвони поквапливо нагадують про щось вічне і потойбічне
*
Ми не з таким уже й жалем та розпачем відходимо; адже ми зрозуміли примхливий сенс доби, за якої творили; ми з поблажливою посмішкою вислуховували запевняння деяких творців, що їх буде визнано у майбутньому; ми набалакалися й натворилися вщерть, але не витворили знаків, символів, жестів на оборону прожитого й створеного; ми відходимо невпізнаваними
*
З-посеред усіх націй, що будь-коли існували на Землі, американська нація найпоетичніша; це Волт Вітмен; з передмови до першого видання Листя трави; і хоча поет мимоволі ототожнював цю велич з власним феноменом, та сьогодні, як ніколи, варто уважніше вслухатися у це категоричне висловлювання
*
Іноді передивляєшся назви книжок, що видані за останні кілька століть; спало б комусь на думку впорядкувати їх за роками та ще якимись ознаками; от-то був би епос
*
Людство тисячоліттями в очікуванні якогось дива; пришестя; порятунку; провокує; накликає; начакловує; втішається все новішими винаходами; замість берегти дорогоцінні крихти того, що залишилося
*
Минуле, захищене датами, символами, подіями, іменами, хоч яку трагічну барву не мало б, володіє більшою владою над нами, аніж сучасне
*
Чим більші випробування спостигають нас, тим менш відвертими і правдивими стаємо
*
Така була заведенція в совєцьких конторах; класти скло на столи; а під скло календарі, офіційні папірці; й досі холодить руки
*
Українська культура останнього півстоліття тривала за звичаєм аритмії; визначні феномени не здобувалися на теоретичні осягнення; коли ж теорії змужніли, культура крім неймовірної втоми нічого запропонувати не змогла
*
Майже впошепт од літературного патріарха почуєш, що ти геніальний письменник; патріарх у кріслі; ти напівсхилений з його книжкою в руках; дочікуєшся автографа; це в якійсь велетенській офіційній залі; і ще люди довкола; і слова патріарха чутно тільки тобі
*
Наші писання занадто багато сміття переносять у наступні часи
*
Як на старовинній монеті; зоднобіч образ втішання; а на звороті образ жаху; монета ХХІ століття
*
Ось чим викінчується наша безтурботність і вдавання крайніх
*
Перетворення нації на фабрику виконавців; жодної історії; жодної філології; лопата, молоток, комп’ютер; господарі надійдуть пізніше
*
Почуєш від молодої людини; прочитав усього кілька книжок; покоління, що для нього так і не витворено відповідної стилістики
*
Що ще, окрім клопів, вони можуть нам принести
*
Українська стилістична традиція продовж двадцяти століть зазнала неймовірних метаморфоз
*
Текстове різноманіття останніх десятиліть явило безліч можливостей висловлювань; й лише розхитало оселю мовного буття; сутність мови лишилася неосягненою, непізнаною
*
Дозволено й так мовити; доки ти спромогаєшся щодня записати хоча б одне речення, їм ніколи нас не здолати
*
Сни мають значення ще й тому, що спонукають людину до роздумів над тим, чому у снах вона без імені, без кольору, без запахів; невсміхнена; незаплакана; без голосу; без почуттів; й наділена лише інстинктами, лише здатністю вгадувати когось на образ
*
Історичний жанр зачаює в собі небезпеку; задум вимріяного десятиліттями роману про Коліївщину згасає перед новими геополітичними викликами; не образити нагадом про давніші катаклізми тих, хто сьогодні подає нам дружню руку
*
Славетна співачка наша відмовилася співати в росії навіть і за чотириста тисяч доларів; отсе патріотизм; хай бог-і-милує
*
Перше речення, навіть перші кілька слів твору повинні мати барву міфологічності; нагадувати початок складної математичної формули; все решта може бути хай і реалістичне
*
Модерними чи постмодерними можуть бути лише технології, що їх уміле використання не спотворює сутності культури; коли ж вони посягають на цю сутність, то неминуче збуваються як ідеологія
*
(…) од діда максима Черниша, що за першої світової опинився в полоні у Франції, завчив ще дитиною кілька пісеньок та фраз по-французьки; та з часом якась сором’язливість вкрадалася од тієї вимови
*
Національні поразки вбачалися навіть у мовленні наших президентів; котрийсь возбалакував так, наче щойно добряче пообідав
*
Того ж, вісімдесят шостого, переночувавши однісіньку ніч в Ірпені, де натоптом тої пори було членів енеспеу, умившись росою впроти такого навдивовиж густого, аж тягучкого засонценого досвітку, ще не знав, що тієї ночі впала зоря Полин
*
Те, що було створено, було створено не тому, не задля, а всупереч
2022-2023
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.