Олександр Стусенко. «Епіграшки»

“Українська літературна газета”, ч. 8 (376), серпень 2025

 

 

З ВІДЕРЦЯ СЕРЦЯ

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Літературу я люблю,

Кохаюся у Слові.

Моє критичне «гу-лю-лю!»

Завжди напоготові!

 

ГІГАНТОМАРЕННЯ

В порядку обміну укусами

З літературними опеньками:

Не всім-бо треба бути Стусами,

Комусь же треба і Стусенками…

 

СМІХ КРІЗЬ СІЛЬ

Сатирик цей на варті,

Тремтіть, лихі й тупі!

На вади, сміху варті,

Він стріли своїх жартів

Вимочує в ропі!

 

БЕЗС[Т]ИЛЛЯ

У пітьмі тугого дня

Прагнеш Слова,

А повсюди – маячня

Густопсова.

Як рятунку від біди

Хочеш Вірша,

А кругом – верліберди

Більша й більша.

 

ВОЛОДАР МУК

Він добірку утнув –

Черговий дахознос!

Ось читаю; як автор бабахне?

…Це не вірш про війну,

А кривавий пронос.

Та ще й потом поетовим пахне.

 

ПРОСРІННЯ

Провів над книжкою дозвілля.

До неї маю лиш претензії.

Це чергова брунатна хвиля

Патріотичної поезії.

 

ТОРБА GIVEN

Читав я цього автора аж місяць.

Письмо липке, і враження – тяжке…

Він не чорнушник, він побутописець,

То просто в них в РФ життя таке.

 

СМІШНОВИНИ

Пересмішник – пустодзвін?

Не скажіть! Трудар добродій:

На вінок сонетів він

Написав вінок пародій!

 

ХВОРЧІСТЬ

Вилився у лірику поет,

Але виє, мов наївся сірки.

Не пройшов полегшення ефект:

Камінь із душі звалився в нирки.

 

ФРАЗОГІН

Буває, поет – як олівчик без гумки,

І свідчать про те скороспілі рядки.

Той ліпить без всякої задньої думки,

А в цього – самі лише задні думки.

 

ГОРЕПРОДУКТИ

Ні натхнення, ні творів примітних…

То що ж друкувати?

Заготовки, нотатки, замітки…

Напівфабрикати!

 

МЕРТВОПИСЕЦЬ

Від цього автора аж пухне голова.

Там кожен вірш – лиш дивишся тужливо:

В бетон поезії вримовані слова.

Це моноліт! Вчитати – неможливо.

 

ВИМУЧЛИВО

Я немов ковтнув відрижку,

І мармизу маю кислу,

Бо, читаючи цю книжку,

Не проліз крізь текст до смислу…

 

ФОРМАРАЗМ

До автора поез густих і темних вкрай

З порадою звернусь я невеличкою:

Свою ти маячню хоч трохи розбавляй

Водичкою!

 

БЕЗПОДІЯ

Літературний вечір ось…

Куди ж це люди всі поділись?

…Якби тут вішали когось,

То ви б сюди й не доступились!

 

НАГАЛЬНОВИЗНАНИЙ

Він не Шевченком народився,

Але в письменстві – не облом.

Він також совісно трудився:

Він пас ягнята за столом.

 

ПОСЕРЕДНІЙ ВЗІРЕЦЬ

До кожного тексту – розлогий епіграф,

І вірш заступає цитатний туман.

Та ні, не зав’яз він у філолоіграх,

Він НЕ графоман, він епіграфо-ман.

 

ХИЛЬНУВ ДРИСЛИЦІ

Поезія!.. У світовому зсуві –

Це джерело цілющої водиці!

Узяв цю збірку, спрагло розгорнув і…

[Див. назву].

 

ЧИТАБЕЛЬНА ЗБРОЯ

Ця збірка має право на життя.

В ній про війну й кохання – вогнедишно!

Які у ній високі почуття!..

Аж смішно.

 

ПРИВІД ПРОПИШАТИСЯ

Я на віршики мовчки блимаю.

В майстра праця, їй-бо, непроста:

Прицвяховує думку римою –

Так, неначе Христа до хреста.

 

ЗДАЄТЬСЯ, ОЧЕВИДНО

Висловлює критик претензії…

Але, критику, ліпше гляди:

У нього – живлющі поезії,

В них – перехлюп живої води!

 

БІМБА

В руці – гранчак, у роті – цибух…

Поет, як завжди, на коні:

Спочатку вбух, а потім – вибух!

І віршів, й іншої херні.

 

ТВОРЧА КУХНЯ

Писав він часто твори стислі,

Але на смак вони – прокислі.

Писав великі романяки,

Котрі гірчать або ж – ніякі.

А сотворив він епопею –

Ригали всі, об’ївшись нею.

 

ДЕМОНСТРАЦІЯ САМОСТІ

Він сяйнув нечитабельним текстом.

Так писати – що йти по карнизу.

Це межує з високим мистецтвом!

Десь так знизу.

 

ПРОСТИЙ ВІДСТІЙ

Заливисті фрази та звивисті

Сповзлись під одну палітурку…

Красивість заради красивості,

А смисл поїхав у дурку.

 

ВІД’ЄМНО ВІДМІННИЙ

На стінах і класиків бліднуть парсуни,

І в залі принишкли служителі Феба…

Упевненим кроком іде до трибуни

Поет із розряду «ой, краще не треба»…

 

ФРАЗЕРУВАЛЬНИК

Працював він, а не гнав халтуру,

Міг над словом цілу ніч любитися…

Увійшов він у літературу,

Щоб у ній безслідно загубитися.

 

ЛАВРЕАТ НАШ ЗАСЛУЖЕНИЙ

Творчість – це робота, а не злет.

Де ж найвищі ваші, критики, оцінки?

Цей прозаїк, драматург, поет

Працював не покладаючи печінки!

 

ОФІГЕНІЙ

Хай не дивується читач,

Добродій цей різносторонній:

Хронічний він перекладач

І алкоголік він синхронний.

 

ПОГОДА В ДУПІ

Книжки – як дрова.

Думки – як струнки.

Кагати слова,

Карати думки…

Вже без лопати

Нудьгує критик:

Куди копати?

Куди тут рити?..

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматіhttps://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua

Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.