Проект «Тіні», заснований після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, об’єднав зусилля із Софіївським собором у Києві для оцифрування понад 7500 написів, знайдених на його стінах. Про це йдеться в аналітичній публікації EuroNews, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
Софіївський собор, один із восьми об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні, є однією з небагатьох збережених будівель епохи Київської Русі та однією з найважливіших християнських святинь у всій Європі.
Збудований в XI столітті, собор зберігає не лише твори високого мистецтва, але й сліди повсякденного життя, що сягають сотень років, зокрема 7500 написів, імен, молитов та малюнків, залишених звичайними киянами.
«Стіни Софіївського собору зберігають не лише тисячолітні мозаїки та фрески, які вважаються шедеврами середньовічного мистецтва, але й тисячі написів та малюнків, вирізьблених відвідувачами протягом століть. Ці графіті становлять величезний архів безцінних історичних записів, які дозволяють нам зазирнути у різні аспекти життя того часу», – зазначає В’ячеслав Корнієнко, заступник генерального директора з наукових досліджень Національного заповідника «Софія Київська».
Проект «Тіні» реалізується в особливо важливий момент у боротьбі за збереження та захист української спадщини та культурної ідентичності. У 2024 році ЮНЕСКО опублікувала список із 343 культурних об’єктів, пошкоджених з початку російського вторгнення. У липні 2024 року атака російського безпілотника на Одесу пошкодила пам’ятки, що охороняються ЮНЕСКО, такі як Приморський бульвар та ринок Привоз – обидва об’єкти знаходяться в історичному центрі міста.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«Хроніки графіті», які спрямовані насамперед на молодь та є частиною світової тенденції цифрового збереження культурної спадщини, мають на меті зберегти історію звичайних людей та підкреслити стійкість України.
«З моменту, коли я вперше побачила ці символи у 2021 році, мене захоплювало те, що вони могли розповісти нам про наше минуле. Було неймовірно усвідомлювати, що звичайні люди, такі як ми, колись стояли перед цими стінами та записували свої страхи, мрії та бажання — так само, як ми можемо стояти тут сьогодні та дивитися на них через тисячу років. Ми хотіли знайти спосіб вивести ці унікальні та важливі фрагменти історії з тіні та запросити українців самостійно відкрити для себе, що ці приховані скарби можуть розповісти їм про нашу спадщину», — сказала Агата Горська, співзасновниця проєкту «Тіні».
На наступному етапі проєкту QR-коди будуть розміщені поруч із графіті у музеї собору, що дозволить відвідувачам отримати доступ до цифрового архіву та додаткової інформації про окремі написи через телефон.
«Вони роблять усе, щоб забрати нашу історичну пам’ять»
Для українців, які уже 3,5 роки живуть у повномасштабній війні, можливість оцифрувати історію та культуру стає особливо важливою.
«Оцифровані документи, об’єкти матеріальної спадщини та пам’ятки культури допомагають зберегти їхню пам’ять у вигляді цифрових копій, навіть коли оригіналів вже не існує. Це стало особливо важливим під час війни, коли російські агресори навмисно знищують пам’ятки культури та грабують музеї – іншими словами, вони роблять усе, щоб забрати нашу історичну пам’ять», – підкреслив В’ячеслав Корнієнко.
Водночас він визнав, що процес цифрового архівування артефактів та документів – це лише частина більших зусиль, і ще багато роботи попереду, аби запобігти втраті спадщини та історичної пам’яті.
«Я вважаю, що найкращим рішенням є поєднання обох методів: створення окремих цифрових копій та подальше використання їх як основи для наукових досліджень – монографій, каталогів та статей, присвячених цим об’єктам», – сказав Корнієнко.
Цифрові версії графіті зі собору – це не просто скани чи фотографії, а тривимірні візуалізації, які записані у відеоформаті. Вони також містять інформацію про символи та їх значення, яка раніше була недоступна англійською мовою.
Боротьба з російською дезінформацією
Для українців збереження культурної спадщини, навіть Середньовіччя, може бути одним із способів боротьби з дезінформацією, зокрема з тією, що поширюється Росією для виправдання вторгнення, зокрема з наративом про те, що за часів Київської Русі Росія та Україна були однією державою.
«Я вважаю, що тема Київської Русі є суперечливим і важливим елементом російських дезінформаційних операцій та спроб перетворити культуру на зброю. Це було одне з перших, що сказав Путін перед вторгненням, один із ключових аргументів – що Росія та Україна – це одна нація. Він часто використовує це твердження та посилається на епоху Київської Русі, аби виправдати вторгнення та стверджувати, що Україна не є незалежною державою. Ось чому для мене було так важливо розглянути цей період, оскільки він має вирішальне значення для нашої ідентичності та заповнити прогалини у наших знаннях», – наголосила Горська.
Крім того, життя людей кілька століть тому саме по собі може бути символом стійкості української нації та її культури – те, на чому проєкт «Тіні» також прагне наголошувати у своїй діяльності.
«Для мене кожна історія починається з людей. З їхнього повсякденного життя та досвіду, бо саме це говорить нам найбільше. Це, у свою чергу, паралельно нашій роботі у проєкті «Тіні», де ми прагнемо розповідати історії людей, робити історію доступною та живою, розповідати її через досвід інших», – підсумувала Горська.