Кузьма Матвіюк
***
Відлітають останні орли,
Що боролись за тебе, Вкраїно!
Все зробили в житті, що могли,
Йшли за волю твою до загину.
Йшли із хижим драконом на герць,
З тим, фатальним, із Біблії, звіром…
Чесне гасло хоробрих сердець:
“Не вмирають герої!”
Це віра
В незнищенність народу.
Це — міт.
Це козацтва святі ідеали…
Побратимство — це нації цвіт…
Ось і в нас
побратима не стало…
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Був душею він там, на війні.
Серцем всім він жадав Перемоги.
Знаки бачив у снах вогнянІ,
Де на Сході схрестились дороги.
Твердо знав — Батьківщина чи смерть!
Вірив, що Перемога за нами!
Був Любов’ю наповнений вщерть…
Вже душа до Господньої Брами,
Як пір’їна легка, доліта,
Похилилась в скорботі калина…
Вірний син, Україно свята…
Помолись за орлів, Україно…
Володимир Олійник