Творчий вечір Павла Мовчана 9 липня в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого став подією глибокого духовного та культурного значення. Це була не просто зустріч із творчістю – розмова про сенси, що формують інтелектуальний ландшафт вітчизняної культури та зберігають пам’ять про найважливіше – людину, її дух, мову і Батьківщину.
Павло Мовчан – митець слова, чия творчість давно вже вийшла за межі літературного явища. Його голос – це голос нації, що шукає себе в історії, у трагедіях і перемогах, у тиші молитви та громі війни. Його літературне обдарування наснажує осягати складну природу слова як єднальної ланки між поколіннями та духовними сутностями, для космізації довкілля. Вимір Павла Мовчана – це глибинне проникнення в українську культуру, збагачене досвідом класиків і сучасників. Зрештою, його творчість свідчить про фундаментальне знання світової літератури, живопису, музики, кінематографу – згадаймо бодай упорядковані Миколою Васьковим знакове вибране літературознавчих, мистецтвознавчих і публіцистичних розвідок «Вертикаль слова» (2022) «про час, у якому жив, і про людей літератури і мистецтва», або ж друге видання вибраних перекладів від азербайджанської до чеської літератур «Я є вмістилищем світів…» (2024) – у видавництві «Ярославів Вал».
Щирим одкровенням лунали цього вечора спогади Павла Мовчана про життєвий і літературний шлях. У його слові оживала не лише особиста історія – у ній відбивалась епоха, духовний портрет країни, яка проходила крізь бурі, не втрачаючи себе. Митець щиро ділився згадками про дитинство, перші кроки в літературі, зустрічі з майстрами слова, творення власного стилю й світогляду, про неопубліковану прозову творчість, про кінематограф, тісно пов’язані з українською культурою, мовою, землею. В авторському виконанні присутні мали змогу почути знакові твори, і кожна поезія звучала як діалог ліричного героя зі світом, родом, коханою. До ювілею Павла Михайловича видавництво «Український пріоритет» випустило у світ торік ошатні три томи його вибраної поезії в упорядкуванні Миколи Васькова з ілюстраціями знакових художників Юрія Нагулка, Валерія Франчука й Андрія Чебикіна, але більшу частину накладу знищив рашистський терористичний дроновий наліт на Київ…
Привітати з подією Павла Михайловича прийшли його друзі, колеги, однодумці, усі, хто шанує і любить його творчість, його чин для української культури, для нашої державності. Щирим словом привітали його відомі громадські діячі, письменники, науковці Валерій Бітаєв, Микола Голомша, Зоя Голота, Галина Дацюк, Юрій Дорошенко, Дмитро Дроздовський, Іван Заєць, Юрій Ковалів, Роман Кухарук, Людмила Лисенко, Сергій Мартинюк, Юрій Мосенкіс, Леонід Мужук, Юрій Нагулко, Андрій Нечитайло, Юрій Піжук, Сергій Присухін, Зоя Ружин, Михайло Сидоржевський, Кирило Стеценко, Георгій Філіпчук, Володимир Шовкошитний, Петро Ющенко, Анжела Ярмолюк та багато інших знаних постатей, які завітали на знаменну зустріч.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
На завершення творчого вечора ведучий заходу, секретар Національної спілки письменників України, професор Дмитро Чистяк наголосив на потребі висунення кандидатури Павла Мовчана на здобуття Нобелівської премії в галузі літератури за його великі заслуги перед українською культурою, за винятковий мистецький талант, визнаний як в Україні, так і далеко за її межами, і цю пропозицію радо підтримали учасники заходу, а перший віце-президент Національної академії мистецтв України Валерій Бітаєв підтвердив, що НАМУ (почесним академіком якої є Павло Михайлович) ініціюватиме таке подання, до якого напевне доєднаються численні вітчизняні та зарубіжні профільні установи…
Світлий творчий вечір Павла Мовчана у переступні часи боротьби за визволення від рашистських загарбників нагадав про те, скільки може зробити для України багатогранна діяльність виняткового митця і громадсько-політичного діяча у колі справжніх однодумців. Вітаючи Павла Михайловича з новоліттям, зичимо йому сил і добра на всіх шляхах, відкриттів за відкриттями, якими він далі натхненно поділиться із громадою, адже інакше не може бути – на відстані любові:
Бо світло з світла виника
І відбиває двійника…
Олена СЛИВКА
Дмитро ЧИСТЯК