Європейський університет “Віадріна” (Europa-Universität Viadrina) завершив 10-річну роботу над цифровим архівом “DAjAB”. У ньому зібрані роботи єврейських авторів за період 1933-1945 років. Всі вони жили в Берліні та працювали, систематично піддаючись переслідуванням у роки націонал-соціалізму. Хтось не зміг, а хтось не захотів покинути нацистську Німеччину. Одні вижили, інші – ні.
В архіві представлені як тексти, так і фотографії. Загалом він охоплює долі 1700 осіб. У фінансуванні проєкту велику роль зіграло Німецьке науково-дослідне товариство (Deutschen Forschungsgemeinschaft – DFG).
Про це пише dw.com.
Цифровий архів “DAjAB” запрацював
Новий ресурс доступний з 7 липня. “Цифровий архів єврейських авторів у Берліні 1933-1945 років є внеском у давно забуті фундаментальні дослідження у сфері історії культури та літератури, він дає можливість висловитися авторам, які жили в Берліні в часи націонал-соціалізму, і їхнім творам”, – говорить професорка Керстін Шур (Kerstin Schoor), описуючи значущість порталу.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Нині портал містить близько мільйона збережених одиниць інформації, що висвітлюють забутий літературний ландшафт тих років. На додаток до детальної біографічної інформації про людей він також містить список їхніх книг, багато з яких не перевидавалися після 1945 року, газетні та журнальні статті та вибрану літературу. Одна зі статей вийшла під заголовком “Майбутнє німецьких євреїв“. В іншій статті професор Ізмар Ельбоґен (Ismar Elbogen) у квітні 1933 року пише: “Наше становище не настільки безнадійне, як ми в собі сумніваємося… Спільнота не загине, якщо вона не відмовиться від себе самої”.
Портал містить понад 4000 оцифрованих робіт, а також оригінальні документи та особисті папери, фотографії та інтерв’ю. Тут можна знайти біографії, інформацію про культурні заходи, діяльність близько 2200 організацій і майже 2800 місць єврейського життя в Берліні у той страшний період історії Німеччини. Вірші та проза, які через злочини нацистів не могли бути опубліковані або були викреслені з загального літературного ландшафту, тепер доступні читачеві. 30 тисяч єврейських видавництв (22 розташовувались у Берліні), 140 єврейських газет існувало у країні до приходу нацистів, розповідає фільм про створення архіву.
Літературний пласт, який нацистська Німеччина намагалася знищити
Архів – це скарбниця знову відкритих творів, вважає Керстін Шур. З технічної точки зору портал також відіграє роль першопрохідця в юдаїці, впевнена вона. Для дослідників цей ресурс відкриває нові можливості. Функція пошуку дозволяє знаходити всі оцифровані об’єкти на порталі за допомогою семантичного повнотекстового пошуку, який не лише містить пошуковий термін, але й відображає тематично схожі уривки.
Як підкреслюється у фільмі про створення цього архіву, багато імен донині були невідомі. Серед біографій, які можна знайти в архіві, такі імена як Ґертруд Кольмар (Gertrud Kolmar, 1894-1943), Гайнс Кайльзон (Heins Keilson, 1909-2011), Неллі Закс (Nelly Sachs, 1891-1970), Лео Гірш (Leo Hirsch, 1903-1943) та інші. Багато авторів використовували різні псевдоніми, в архіві є можливість дізнатися справжні імена, що ховаються за вигаданими.
Як зазначають творці фільму, цифровий архів відтворює главу історії в культурному розвитку Німеччини, яку нацисти намагалися заглушити й забути.