(ТИСЯЧОЛІТНІ МОЗАЇКИ)
Михайлу Ковтунцю, 20-річному
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
захиснику Києва у 2022 році,
моєму хресному сину –
і всім воїнам ЗСУ,
оборонцям України –
присвячую.
Москва – як Голіаф на вид –
Озброєна у міць залізну,
А Київ, мов юнак Давид,
В правиці – камінь Віри стиснув.
Удар по ворогу найкращий –
По Волі Божій – камінь з пращі!..
Московський псевдо-«Третій-Рим»,
Що кровно злучений з ордою,
Напав на Київ з трьох сторін –
(На Другий, наш, Єрусалим
Так званий з давніх поколінь!)
І встав народ на бій стіною
За Київ – до святого бою.
Безумством зречень і брехні
Віки миналися страшні.
Мав покаяння і покути –
Тому тепер Отцем почутий,
Здобув спокутну милість в Бога –
Прийшла у Київ перемога.
Двох тисяч двадцять другий рік –
Кривавий той розплати лік!
Гостомель, Харків, Васильків…
І Київ від ракет горів.
Де сили воїв не достатні,
Там ангели на поміч стали.
Хто відкриває серце Богу –
Він шле Небесну допомогу.
Тим наші воїни хранимі,
Бо з ними молитви` незримі.
І дружні, й роду, й материнські,
І ближні – і не українські.
Де Збройні сили України,
У молитва`х – там Бог із ними.
Змивають давнє зло й неправди
Своєю кровію солдати.
Женуть ворожу злобну силу
В Московію, у Лже-Росію.
Хранімо істину незмінну
У брані-веремії:
Хто бій веде за Україну,
Той захищає Київ.
Зусиллям, сину, йдеш до бою,
У цій борні Господь з тобою!
З ким віра у Христа всесильна,
В них дар життя і Воскресіння.
Москва – як Голіаф на вид –
Озброєна у міць залізну,
А Київ, мов юнак Давид,
В правиці – камінь Віри стиснув…
О Києве!
Творцю молись!!!
У Правді й Волі – Сила Бога.
Премудрість Божа, а не злість, –
Твоя неподоланна міць,
Твоя державна перемога.
Ти йдеш Христа шляхом святим,
Як Другий, наш, Єрусалим.
На взір так Мудрий Ярослав,
Наш князь, тебе розбудував.
Ти став не просто градом стольним,
А Божий Мир нести достойним.
З правіку називався так
Ще до Воскреслого Христа:
Єрусалим – суть Місто Миру!
Обітницю від Бога вірну
Він має для усіх народів:
З Євангелієм Царства в згоді
Для вірних буде царювати
Ісус Христос – у Слові Правди,
Син Божий – Духом Сили Владним.
Новий здійсниться Заповіт:
Бог вічний Мир введе у світ.
А все, що Трійці супротивне,
В пітьму, в огонь – змете, відкине.
Месії так гряде держава (Об.20:4),
З Ним Всіх Святих і суд, і право:
Гріх смерті спалить Духом Божим –
Зло сатанинське переможе.
В часи випробувань, незгод
Йдуть битви у серцях незримі.
Бог надихає Свій народ
І вірні душі незборимі
Збере у тім Єрусалимі,
Який для Божого народу –
В огні! – з Небес на землю сходить.
Град стольний – Києва Гора –
Не тільки збройний вів похід,
Євангеліє ніс на Схід,
Як воїн Правди і Добра.
Що Володимир князь заклав,
Закінчив Мудрий Ярослав:
Знамення київських князів,
Собор-дороговказ возвів.
Софія Київська – сторожа
Для вірних душ – Премудрість Божа,
Що засіває в села й гради
Євангеліє Царства Правди.
Нові підвалини історії
В Софійському лягли скрипторії!
І «Правда Руська», і «Статут»
Про суд князів писались тут:
На звичаях дідів – закони,
Русі-Вкраїни оборони,
З Євангелієм – Духом злиті,
В той вік – такі єдині в світі.
Іларіон митрополит (ХІ ст.)
Тут Слово* дав як заповіт:
«Закон і Благодать…» – ця сила
Новий народ наш замісила!
У Правду й Волю – в Царство Сина
З Русі зростає Україна.
Україн батьківських країна,
З наділів рідних – Україна,
Синів Яфета – воля спільна.
В серцях закон непереможний
Це звичай справедливий Божий,
Народ із нього сіє ниви,
В терпіннях жне врожай щасливий.
А ідолів пітьми сини
В злорадній владі сатани
Тіла і душі нищать ближніх
Як жертви в капищах колишніх.
Росли з Христової Любові
Собори вірних душ в основі.
З тих молитов – Печерська Лавра,
Монахів подвиг – Богу слава.
Як знемоглись в борні святії –
То смерч руїн ввійшов у Київ…
По-зрадницьки несамовито
Тут князя Ігоря убито. (ХІІ ст.)
З непокаяння – кара Божа,
І знята ангельська сторожа).
Князі, монголами розбиті,
З Литвою в Речі Посполитій
Єдналися в нову потугу,
Та Русь не відновили другу.
Ох, на біду забрав у міста
Король достоїнство князівства!
Тим згадується Казимир** (1471 р.)
Недобрим чином до цих пір.
Та і в пожарах, в лихоліттях
П’ятнадцятого (ХV) зло-століття
Оброблять, заново освітять
Печерський знаний Патерик (1461 р.)
У Києві – ще в княжий вік.
Князі Острозькі – воєводи –
Пізніше, маючи нагоди,
Пригадуючи Русь-державу,
Нову надбали в Київ славу:
В Печерській Лаврі браття славні
Творили книги – вже в друкарні.
І діяв мудро, в Божих Силах,
Митрополит Петро Могила. (ХVІІ ст.).
Зберігся Ярослава вал
В двадцятий (ХХ) вік в старому місті.
Князь-Київ обновив устав –
Вернув достоїнство столиці!
Мур Віри той, що був заклав,
Відновлено у дні врочисті:
Постали Золоті ворота
Над ними – церкви позолота.
Є храми й мури ще й незримі
У Києві-Єрусалимі…
До них звертаємося нині
У Незалежній Україні.
В Ізраїлі – Єрусалиму
Вертається пророків слава,
А в Київ – для святого чину –
Оновлена гряде держава.
Щоб для нової похвали
Народи Духом ожили,
В часи розбурхані останні
Добро і зло на битву стали.
Святого Києва основи –
Духовна брань – «похід хрестовий»:
Скарби знайшли, не храм-руїну,
(Як хрестоносці з волі Риму)
А Істину Христа незриму –
Пророчий дух Єрусалима.
Таку із Києва просвіту
Русь-Україна сіє світу.
Цей благодатний віри подвиг
Закон старий – Новим доповнив.
Наук апостольських твердині
Зберіг наш Київ і донині.
Євангеліє Царства Правди –
Майбутніх поколінь заради.
Христа накази непорушні:
Від духів зла звільняти душі.
Смертельна йде в серцях війна,
Бо підлий ворог-сатана.
Є Віри щит, шолом Надії,
Меч Духа у Святій Софії –
Суть Нерушимої Стіни
Не зрушать слуги сатани.
Павло апостол до Ефесу
Послання слав про брань чудесну,
Про духів злоби піднебесних.
Тій Церкві-Матері ми діти –
Вселенські в нас митрополити!
Христовий дух Єрусалима
Це звідти в Київ принесли нам.
Цар Костянтин, Олена-мати
Хранили Хрест Христа в Царграді.
Перейняли услід за ними
Княгиня Ольга, князь Владимир
Святої Трійці Силу Сущу –
Спасіння Радість невмирущу.
Та в Київ не взяли, в Софію,
Дворимський придих Візантії
(І смертні кари, й царські дії…).
Герб Києва зберігсь високий –
Трисвічник, Три`зуб, В-Леті-Сокіл.
Орел імперський двоголовий –
Тавро Московських людоловів.
Безжальні і несамовиті
Гібридних птиць криваві кігті:
Опричне беззаконня хана –
Крадіж кремлівського тирана.
Московський псевдо-«Третій Рим»,
Що кровно злучений з ордою,
Напав на Київ з трьох сторін…
(На Другий, наш, Єрусалим
Так званий з давніх поколінь!),
І встав народ на бій стіною
За Київ – до святого бою.
Двох тисяч двадцять другий рік –
Кривавий той розплати лік!
Москва – як Голіаф на вид –
Озброєна у міць залізну,
А Київ, мов юнак Давид,
В правиці – камінь Віри стиснув!
Удар по ворогу найкращий –
По Волі Божій – камінь з пращі…
22.2-13.03. 2025 р.
* «Слово про Закон і Благодать»
ХІ ст.: Тт.1-9
** «Тисяча років укр. сусп.-політичн. думки», 2001)
** Із 1471 р. замінив княжіння – воєводством.