Цього 2025-го року, який неодмінно ввійде в історію як рік неймовірно страшних випробувань, рік української мужності й стійкості у боротьбі за своє право бути й жити на своїй рідній землі, традиційно прибули на святу землю – у древню Пересопницю українські письменники.
Організатором свята стала Рівненська організація НСПУ за сприяння ГО «Сильні українці» та безпосередньо її керівника Миколи Панащука. Сценарний план та безпосереднє модерування взяла на себе голова РО НСПУ Ірина Сваха. Окрім рівнян учасниками свята стали представники громадських організацій вимушено переміщених осіб з Маріуполя та Луганщини.
У 1561 році тут, Пересопниці, у цьому мальовничому куточку України було створено рукописне Євангеліє, книгу якій судилося увійти в історію національної культури зі славою української Першокниги. Тож нехай наш ворог московит, який у своїй облудній пропагандистській брехні щосили волає про те, що ніякого українського народу нема, знає, що ми своєю древністю і своєю духовністю сягаємо далеко глибше, аніж він сам був створений. Ще на світанку народження нашої нації ми відчули потребу в читанні Святого письма рідною мовою. Високоосвічені святі ченці виконали справді подвижницьку працю – переклад основоположної книги християнського культу Чотириєвангелія із мови книжної староболгарської на рідну українську, добре зрозумілу всім українцям.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Про те, як Пересопницьке Євангеліє стало дивовижним явищем нашої культури, унікальною пам’яткою мови, мистецтва, літератури, релігійно-філософської думки свого часу, на Святі Першокниги 25 травня 2025 року говорили письменники Рівненщини та ветерани НРУ.
А починалося дійство з храму. У малій та затишній церковці Святого Миколая ХVІІІ століття, спорудженій на місці старої церковної споруди княжої доби щирим та мудрим словом вітав гостей її настоятель отець Григорій.
Господь з неба щедро скроплював довгожданним дощем Пересопницьку землю, а учасники заходу ревно молилися, слухали Слово Боже та зачудовувалися дивовижним духовним співом камерного хору «Лукаш» Рівненського міського будинку культури під керівництвом заслуженої діячки мистецтв України Галини Івченко. До виконання українських священних духовних творів «Отче наш» та «Боже великий єдиний», а у стінах культурно-археологічного центру «Пересопниця» ще й рідного гімну хористи залучили всіх учасників свята.
Ємкий почин з історичними спогадами пролунав з уст відомого українського поета із м. Дубно Миколи Тимчака, лавреата почесної обласної премії імені Світочів, ще з далеких 1980-х років відомого українцям поета-пісняра, учасника перших патріотичних фестивалів «Червона рута» 1989 р. та «Оберіг-89» у м. Луцьк.
З вітальним словом виступив депутат Рівненської обласної ради Ігор Ясенюк. Затим виступали письменники, які запалювали палким словом і читали свої твори. Зокрема, поетки Вікторія Климентовська, Неоніла Диб’як, Валентина Люліч. Знаменно, що саме в цей день під духовним куполом храму Першокниги було вручено членські квитки письменникам нещодавно прийнятим до Національної спілки письменників України. Зокрема, прозаїкам Людмилі Марчук і Володимиру Комаровському та поетці Тетяні Камерістовій. Завершували дійство ветерани Народного Руху України Микола Вельгус та депутат Верховної Ради третього скликання Роман Омельчук.
Місцевим було не зайве згадати, а гостям зі Сходу почути либонь чи не вперше, що пропозицію про прийняття присяги Президента України на україномовній Першокнизі – Пересопницькому Євангелії вніс академік Микола Жулинський– на той час це стосувалося першого президента Леоніда Кравчука. Знаменно, що обидва вони – уродженці Рівненщини. І свята земля Пересопниці теж на Рівненщині. Тож нам є чим пишатися.
Свято Першокниги вдалося. Письменники та представники патріотичної громадськості разом зі славетним камерним хором «Лукаш» виконали свою почесну місію і нагадали краянам та усім українцям у цей важкий для усіх нас час російсько-української війни про знакову історичну подію народження національної святині, підкреслили вагоме значення рідної мови, високої духовності в об’єднанні українців у тісні згуртовані ряди національно свідомих та високодуховних людей.
Такі ряди не здолати ніяким зайдам. Тож нехай дивується з нас світ. Нехай бере приклад з нашої нездоланності, мужності й духовної єдності. А наше слово нехай звучить усіма мовами світу.
Людмила МАРЧУК, прозаїк, член НСПУ