Психотерапевтичну виставу «Незламні», створену за однойменною книгою Вікторії Покатіс, показали у київському Premier Palace Hotel 8 березня. Сюжет заснований на реальних подіях. Над постановкою працював режисер та директор театру BEAT Михайло Міскун.
Вистава у жанрі психологічного театру фокусується на реальних історіях жінок, які за лічені тижні проходять через драматичні трансформації: від безтурботного довоєнного життя, шокуючих емоцій у перші дні вторгнення рф до знаходження нових сенсів буття через допомогу ЗСУ та постраждалим співгромадянам.
«Згадуючи початок війни, ми думаємо не лише про жахіття, а й про те, якими ми були нестримними, сильними, завзятими. Момент вивільнення сили, її осмислення та відтворення через виставу, книгу, документальний фільм – це моя мета», – розповідає авторка книги «Незламні» Вікторія Покатіс.
Режисер Михайло Міскун задумував виставу як ретроспективу – спосіб повернути глядачів у минуле. Промовистий відеоряд, звукове оформлення та зміна костюмів посилюють емоційні спогади. «Для мене було важливо, щоб те розуміння і ті емоції, які виникали під час читання, відчув глядач», – пояснює режисер.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Вистава вибудувана таким чином, що доля кожної жінки резонує з емоціями глядачів. Різноманітність характерів та силу духу героїнь передає яскравий акторський склад: Яніна Онищук, Анна Нитченко, Марина Клим, Дар’я Станкунова, Ірина Рождественська, Наталія Арутюнян, Катерина Арділес, Діана Овчар, Лариса Сопіна, Марія Бас, Діана Колесник, Ольга Мусієнко, Вікторія Костенко.
«Незламні» – вистава, яка через історії кількох героїнь показує волю до спротиву всієї країни, наголошує авторка книги Вікторія Покатіс.
«Це все про те, що зараз відбувається в країні – про мобілізацію, про прийняття складних рішень, про справжніх громадян. Наші люди прекрасні у своїй боротьбі, прекрасні навіть після бомбардувань, коли повертаються додому. Я захоплююся героїнями цієї історії, захоплююся акторками, режисером, який зміг передати внутрішню красу під час війни. І після вистави ми вийшли з гордістю. Бо це – наша історія», – розповідає авторка.