“Українська літературна газета”, ч. 11 (367), листопад 2024
У світовій літературі не знайдемо аналогію, щоб слово поета було для нації таким дорогим, як слово Тараса Григоровича Шевченка для українців. Його поезія формувала свідомість нації, об’єднувала, узагальнювала українське минуле, сильно визначаючи майбутнє. Навіть у найважчі часи, які переживала Україна, його «Кобзар» залишив глибокий слід і вплинув на формування душі нації та її бачення світу.
Ми не випадково заговорили про поезію Тараса Шевченка. Спілка українських письменників Словаччини видала словацькою мовою збірку його поезії під назвою «A žijem ďalej» у перекладі Мар’яна Гевеші.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Нагадаємо, що у перекладацькому доробку Мар’яна Гевеші є зосереджена увага і на українську літературу. Адже з-під його перекладацького пера вийшли книжкові видання поезії Павла Тичини, Івана Франка, але і українських письменників Словаччини – Йосифа Збіглея та Степана Гостиняка. Він перекладав також поезію Лесі Українки, Богдана Ігоря Антонича, Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Івана Драча, Михайла Семенка, Валер’яна Поліщука та інших. У його перекладацькому зацікавленні були й українські народні казки.
Минуло понад шістдесят років від останнього словацького книжкового видання творів Тараса Шевченка. Сьогодні може словацький читач знову заглибитись у поезію Шевченка, однак треба прочитати її по-новому і краще зрозуміти цього українського генія.
У Словаччині з іменем Тараса Шевченка вперше зустрічаємось у ХІХ столітті, хоча, наприклад, у Чехії інформації про українську літературу не були нічим винятковим. У 1881 році у газеті «Národné noviny» (ч. 97-98) появилась стаття Сама Бодіцького «Співець України». Властиво, це була перша стаття, яка наблизила творчість Тараса Шевченка. Минуло дальших п’ятнадцять років і у журналі «Slovenské pohľady» появився вірш Т. Г. Шевченка «Минають дні, минають ночі» у перекладі Ізідора Сомоліцького. Це було все, що появилось у ХІХ ст. у словацькій пресі про Тараса Шевченка. Причину такого стану слід шукати у незавидній соціально-політичній обстановці, в якій опинилась Словаччина, як складова Австро-Угорської монархії, але передусім у москвофільських, русофільських поглядах багатьох представників словацького літературного життя.
Після довгої перерви твори Шевченка перекладає Петер Белла (Горал), Юрай Славік (Нересніцький), який на сторінках журналу «Prúdy», 2, 1911, ч. 8-9, стор. 333) опублікував статтю «Тарас Шевченко». Початком тридцятих років минулого століття Штефан Крчмери у журналі «Slovenské pohľady» знайомить читача з Т. Г. Шевченком.
У 1959 р. у Братиславі виходить словацькою мовою перший том з творчості Шевченка «Dumy moje» у перекладі Ю. Кокавця. Другий том «Struny srdca» виходить у 1961 році у перекладі Ю, Кокавця, І. Ґалла та М. Ковачіка. У 1960 р. виходить драматичний твір Т. Шевченка «Назар Стодоля» у перекладі Павла Лічка.
Першою спробою монографічно опрацювати поширювання творів Шевченка у Чехії та Словаччині була праця Михайла Мольнара «Тарас Шевченко у чехів та словаків» (Словацьке педагогічне видавництво, відділ української літератури, Пряшів, 1961, стор. 288).
Шевченко повернувся. Він побував свого часу на Майдані, він і зараз серед бійців, які борються з російськими окупантами. Сьогодні сміло можна говорити про позачасовість поезії Тараса Шевченка. Виникає враження, ніби писав її учора, настільки вона актуальна.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.