За три роки повномасштабного вторгнення український книжковий ринок зазнав значних змін. Попри виклики, багатьом видавництвам і книгарням вдалося не лише відновити свою роботу, а й пристосуватися до нових реалій та продемонструвати значний розвиток.
Водночас книжка для дітей все ще переживає стагнацію, вважає головна редакторка Департаменту дитячої літератури видавництва «Ранок» Ганна Булгакова. У той час, коли тиражі книг для молоді та дорослих поступово зростають, а самі книжки потрапляють до ТОП-продажів, ситуація з дитячими виданнями залишається незмінною. Ми запитали в Ганни Булгакової, що відбувається з дитячою книжкою на ринку та які чинники впливають на зміни. Про це й інше — у матеріалі.
ЧОМУ ДИТЯЧУ КНИЖКУ КУПУЮТЬ РІДШЕ
Різке падіння всіх категорій літератури на ринку відбулося у 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення. Через зупинення роботи видавництв і друкарень, нестачу матеріалів, кризу кадрів та інші проблеми суттєво знизилися продажі, як і кількість виданих найменувань і загальний тираж за рік.
Сьогодні ситуація покращується, про що свідчать дані Українського інституту книги: минулого року наклади книг усіх українських видавців перевищили показники 2022-го більш ніж удвічі.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Однак дитяча книга і досі не може повернутися на рівень попередніх років. Про це на галузевому обговоренні в межах KyivBookFest заявили представники одразу кількох великих видавництв: «Ранок», «Vivat», «ВСЛ» та «АССА».
Ганна Булгакова, яка також брала участь у події, розповіла, що найбільше падіння відбулося в сегменті книг для наймолодших.
«Нещодавно наше видавництво почало активніше видавати літературу для 0+ років, для немовлят. Але навіть попри це, категорія для дошкільнят має найнижчі показники. Тут продажі впали майже на половину», — каже вона.
На її думку, це пов’язано насамперед із демографічними змінами в країні. За даними ООН та Євростату, сьогодні за кордоном перебуває від 1,5 до понад 2 млн українських дітей, які покинули країну разом із сім’ями після лютого 2022 року. Понад мільйон із них — дошкільнята. Більшість із них майже напевно не зможуть навчитися читати українською, бо не матимуть доступу до книжок рідною мовою, вважає головна редакторка відділу дитячої літератури.
Інша проблема, що впливає на спад продажів, — суттєве зростання вартості книг. За останні три роки ціна на книжки виросла щонайменше вдвічі, і вона продовжуватиме рости, впевнена Ганна Булгакова. На це впливає інфляція та здорожчання поліграфічних послуг.
«Дитяча книжка завжди була дорожчою у плані виробництва. Її друкують на якіснішому і цупкішому папері, вона містить багато яскравих ілюстрацій, нерідко — цікаві елементи, як віконця чи випуклі обкладинки. Відповідно, ціна на друк такої книжки завжди буде вищою. А це зумовлює спад продажів», — зазначає головна редакторка.
Щороку середня ціна на літературу для дітей зростає на 20%, тоді як продажі падають. Нині дитяча книжка займає приблизно 30% в асортименті видавництв, що видають книги для дітей і дорослих, тоді як до початку вторгнення показники були іншим — приблизно 50-60%.
ЩО І ЯК ПОТРІБНО ЗМІНЮВАТИ
Ганна Булгакова зазначає, що для розвитку ринку та дитячої книжки зокрема не вистачає державної підтримки. Цього року парламент проголосував за закон про запуск програми книжкових сертифікатів. Сертифікати для батьків немовлят мають з’явитися після закінчення воєнного стану, а ось сертифікати для 18-річних мали б видавати ще на початку липня, однак програма так і не запрацювала.
Серед пропозицій, які озвучують українські видавці дитячої літератури, також чути ідею про закупівлю книжок для дітей у шкільні бібліотеки.
«Питання оновлення фондів шкільних книгозбірень також залишається актуальним. Запустивши таку ініціативу, можна розв’язати одразу кілька проблем: оновлення бібліотек, підтримка української дитячої книжки та популяризація читання серед дітей», — вважає Ганна Булгакова.
На думку головної редакторки видавництва, на ринку також не вистачає медіаресурсів та букблогерів, які цікавилися б дитячою літературою. Потрібно посилювати і видимість української книжки за кордоном, зауважує вона.
«Насправді способів розв’язати проблему з дитячою книжкою є багато, головне діяти. У нас чимало талановитих авторів та авторок, які пропонують креативні ідеї, а за якістю українські видання не поступаються європейським. Тож маємо робити все для того, щоб ринок дитячої книжки лише розвивався. І сподіваюся, наше обговорення на KyivBookFest стало першим кроком до вирішення цього питання».