Днями в столичному Музеї Максима Рильського в рамках проєкту «Авторські читання» відбулась зустріч з найповажнішим поетом з Донеччини Віталієм Павловським, членом НСПУ (2000), лавреатом премії імені Володимира Сосюри Донецького обласного фонду культури (2008), кандидатом технічних наук (1972), і викладачем – в 1964-2014рр. працював на кафедрі електротехнічних станцій Донецького технічного університету. Від 2014 року мешкає у Києві.
Тематика творчості: рідна земля, її слава і воля, віра в людину, її доброту і красу, почуття кохання, роздуми про життя, завдання поезії, відгомін війни та події української новітньої історії.
Вікторія Колесник і Віталій Павловський
Захід відкрила Вікторія Колесник, директорка Музею Максима Рильського. Вона зазначила, що постать Віталія Павловського знакова як для Донеччини, так і для України. Політика відносно українських територій була така, що все українське опинилось у меншості та вважалось меншовартісним. Пан Віталій виявився досить наполегливим. Він відстоював використання рідної мові як в побуту, так і в літературній діяльності.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Головний редактор Всеукраїнського культурологічного тижневика «Слово Просвіти» Ігор Зоц відзначив непересічність літературного таланту та творчості пана Віталія, образність і системність його текстів.
Старший науковий співробітник музею Наталія Веселицька звернула увагу на кристалічність та музичність поезії Віталія Павловського. Вона відчула в текстах автора глибинну любов до рідної землі, пробудження “власного донбаського гена”, який назавжди лишається в її душі та серці.
Віталій Павловський читав вірш за віршем, крок за кроком відкриваючи перед слухачем багатогранність і неперевершеність українського слова.
Наталія Руденко,
членкиня НСЖУ.