Існують люди, за однієї згадки про яких зітхають з негативом, а є такі, що залишають по собі світлу пам’ять і позитивні емоції. До цієї когорти належав український поет, літературознавець, педагог і директор Колодинецької школи Левко Воловець, який нещодавно відзначив би 88-річчя. З нагоди цієї події у Львівській обласній письменницькій організації відбувся вечір пам’яті, де не лише згадували про цю видатну постать, а й презентували дві посмертно видані збірки поезій: “Сонце життя”, проілюстровану акварелями Богдана Смоляка, та “Голос правди”. Книги побачили світ завдяки зусиллям місцевої громади, де проживав Левко Воловець, Богдана Смоляка та родини, що завжди підтримувала творчість поета.
Його дружина Галина була не лише любов’ю всього життя зі студентських літ, але й надійним порадником і першою читачкою упродовж 65 років. Її підтримка виявилася такою важливою, що автор присвятив їй свою збірку поезій “Сонце життя”, яка з’явилася на світ уже після його смерті. Донька Оксана також зробила свій внесок у збереження батькової спадщини, придбавши свого часу друкарську машинку, щоб набирати його вірші. Родина завжди стояла пліч-о-пліч з письменником, підтримуючи його творчі пориви та допомагаючи зберегти написане для майбутніх поколінь.
Левко Воловець мріяв жити і творити у Львові, але його доля склалася інакше. Понад усе він був учителем, виховував нові покоління, працюючи в сільських школах. Можливо, в цьому і була особлива Божа воля, адже так він уникав уваги радянської цензури та репресій за вільнодумство. Тож перша його книга вийшла тільки в роки незалежності України. Чимало віршів у радянські часи він навіть не записував, але завдяки добрій пам’яті зміг згодом їх перенести на папір.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Творчість Левка Воловця не залишилася поза увагою літературної спільноти. Хоча він не здобув широкого визнання замолоду, його твори оцінили літературні критики, а його літературна кар’єра відбулася на схилі літ. Його виступи збирали аншлаги, відбувались за підтримки влади. Його патріотична поезія була відзначена премією імені Катерини Мандрик-Куйбіди. Він залишив по собі спадок не лише як поет, але й як автор шкільних підручників для учнів 7-10 класів.
На вечорі пам’яті внучка Левка Воловця – Ольга поділилася теплими спогадами про свого дідуся. Для неї він був просто рідною людиною, і не мало значення, чи він письменник, чи двірник, чи навіть президент. Вона згадувала, як разом з дідусем переглядали серіал – американський фантастичний трилер “Цілком таємно”, створюючи особливий зв’язок між поколіннями.
Колеги по перу Левка Воловця — Андрій Содомора, Петро Шкраб’юк, Богдан Смоляк, Марія Людкевич, Віктор Палинський, Надія Мориквас, Григорій Васянович, Ліліана Косановська, Яніна Волосецька-Аль-Коні — також поділилися своїми спогадами та враженнями від його творчості. Вечір модерував заслужений діяч мистецтв України Олесь Дяк, підкреслюючи теплоту і глибину особистості Левка Воловця.
Леся Бернакевич, Львівська обласна організація НСПУ