Як пише zmist.pl.ua, про смерть письменника повідомили на фейсбук-сторінці Нехворощанської громади 15 вересня.
ІСТОРІЯ ПИСЬМЕННИКА З ПОЛТАВЩИНИ
Володимир Мошура народився 5 лютого 1935 році в Шедієвому. Там він закінчив школу, а потім здобув освіту у Андріївському зооветеринарному технікумі. Почав працювати зоотехніком наприкінці 1950-х років у колгоспі в Нехвороща.
Потім навчався у Полтавському сільськогосподарському інституті (нині Полтавський аграрний університет), згодом викладав економіку та птахівництво у Андріївському технікумі та став директором училища. Заочно здобув педагогічну освіту в Києві.
Чоловік мріяв перетворити зоотехнікум у радгосп-технікум, однак в 1973 році навчальний заклад перепрофілювали в школу-інтернат. Відтоді Володимир Мошура переїхав у Решетилівську громаду, де він працював у керівних органах району та очолював місцеву навчальну фільмотеку.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Володимир Машура мав 58 років трудового стажу. Був нагороджений медалями «За доблесну працю» та радянського фонду миру.
На пенсії чоловік видав поетичну збірку «Дзвенить весна» і три прозові книги «Шедіївська пастораль», «Любов і розлука. Непридумані історії» та «Зорі в ясній далині». До збірки «Зорі в ясній далині» увійшли оповідання «Вовкулаки», «Під сонцем золотим», «Турецький диван» та інші.
У цих творах він викладав свої спогади про студентські роки, своїх друзів, перші робочі будні у нехворощанському господарстві, про тогочасне колгоспне життя. Так книги містять роздуми про економіку, політику і мораль суспільства 1950-1960-х років, що є документальним відтворенням подій, які переживав автор. Ці книги мають для Нехворощанської громади краєзнавчу цінність.