Цього року відзначаємо 210-ту річницю від дня народження видатного українського поета, мислителя, художника, будителя національної свідомості – Тараса Григоровича Шевченка.
Нині дуже складний для нас усіх, українців, час – час жорстокої національно-визвольної боротьби українського народу з росією, яка вже не одне століття намагається знищити українську націю та її ідентичність. Але ми, кожен на своєму фронті, вперто тримаємо оборону, незважаючи на щоденні труднощі та випробування, зберігаючи і поповнюючи скарбницю української культури, і щодня робимо все для того, щоб уславити імена видатних українців і закарбувати у пам’яті майбутніх поколінь тих, хто творив і творить новітню історію України.
Серед імен, які прославили Україну на весь світ, є ім’я українського Пророка і Генія української літератури, мислителя, художника, будителя національної свідомості – Тараса Шевченка.
Маю велику честь разом з культурними та громадськими діячами України та з-за кордону знайомити світ з постаттю Великого Кобзаря і уславлювати його ім’я.
За ініціативи Зої Ружин – поетеси, заслуженого працівника культури України, активної культурної і громадської діячки, голови ГО «ВО «Поступ жінок-мироносиць», членкині Правління Національної ради жінок України, беззмінної організаторки урочистих заходів щодо вшанування пам’яті Т.Г. Шевченка в м. Канів у День Незалежності України, почесної громадянки с. Шевченкове (колишня назва с. Керелівка), батьківщини Кобзаря, я разом з українками, які живуть і працюють за кордоном, у вересні 2023 року створила Міжнародну організацію «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі», яку маю честь очолювати.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
У рамках заходів, присвячених 210-ій річниці від дня народження Тараса Шевченка, з вересня 2023 по березень 2024 року, мною було організовано Міжнародну акцію «Тарасова верба» і проведено її у п’ятьох країнах Європи, де висаджено пагінець від верби Тараса Шевченка, яка має свою історію, а я разом з українцями у діаспорі – відповідальну Місію!
Історія Тарасової верби сягає 1850 року. Під час зупинки потягу, який віз Тараса Шевченка у заслання, у містечку Гур’єво, поет знайшов маленьку вербову гілочку. У Казахстані, на півострові Мангишлак у Новопетрівському укріпленні, де поет відбував заслання, посадив її серед степу широкого. Підростала верба під палючим сонцем, розпускала віти і щоразу нагадувала йому про рідну землю. Там, під її тінню, писав Кобзар свої вірші і картини…
Напередодні 150-літнього ювілею Тараса Шевченка (1963), відомий український поет Андрій Малишко, побувавши в місцях заслання Тараса Григоровича у Казахстані, привіз в Україну гілочки-пагінці від тієї верби і посадив на садибі Максима Рильського в Києві (сьогодні це Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського, директор – Вікторія Колесник).
У 2012–2013 рр., в переддень 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря, Благодійна організація «Троянди й виноград» (директор М. Рильський – онук поета Максима Рильського) разом з літературно-меморіальним музеєм підтримали ініціативу Зої Ружин і надали їй дозвіл на заготівлю гілочок Тарасової верби. Вони були укорінені в теплиці Анатолієм Потопальським, головою БО «БФ «Небодарний цілитель». Під час акції «Шляхи, якими ходив Великий Кобзар» (ініціатор та організатор Володимир Степанцов), Зоя Ружин ініціювала проведення Всеукраїнської акції «Тарасова верба», тому в різних областях України, нею та однодумцями було висаджено понад 200 саджанців верби. Тепер Шевченкові верби шумлять у Київській, Черкаській, Чернігівській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській, Івано-Франківській областях. Однією з найрозкішніших є верба, що росте у Жашківському історичному музеї (директор О. Тютюнник), що на Черкащині.
Починаючи з відзначення Дня Незалежності України 1998 року, Зоя Ружин провадить акцію «Обніміться ж, брати мої…» та організовує культурно-просвітницьку поїздку делегацій відомих громадських та культурних діячів Києва до Національного музею Тараса Шевченка в Каневі. Представники влади, громадських організацій та митці, вшановуючи ім’я Великого Кобзаря, до підніжжя пам’ятника українському пророкові покладають вінок з колосків пшениці та польових квітів, власноруч сплетений авторкою ідеї. Вже стало традицією по завершенні урочистостей по-родинному переломити запашний коровай на знає єдності.
У День Незалежності України 2023 року я мала честь разом з чоловіком Альфредо Мореллі бути у складі такої делегації. Саме там, на Чернечій горі, мені, як активній культурній та громадській діячці, доручили створити Міжнародну організацію «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі» та провадити Міжнародну акцію “Тарасова верба” за кордоном, висаджуючи пагінці верби у різних країнах для збереження й уславлення пам’яті про славетного українця! А сьогодні, коли російський агресор нещадно нищить не тільки територію України, а й українську культуру і націю загалом, така акція є вкрай необхідною!
Так, у серпні 2023 року 20 гілочок верби з Жашківського історичного музею разом зі мною подолали чималий шлях з Києва до Івано-Франківська, а потім до Губбіо (Італія, регіон Умбрія), а звідти – у п’ять країн світу – Хорватію, Польщу, Італію, Іспанію та Німеччину.
Один пагінець Тарасової верби був посаджений 30 вересня 2023 року у Загребі (Хорватія) біля пам’ятника Тараса Шевченка (вул. Українська) під час святкування «Днів української культури». Організатор заходів і Міжнародної акції «Тарасова верба» на хорватській землі – Голова Українського культурно-просвітницько-освітнього товариства «Кобзар» Славко Бурда.
Друга гілочка висаджена16 жовтня 2023 року в Перемишлі (Польща) на території притулку для вимушено переміщених осіб з України, що знаходиться на вулиці Шиковській, 1 під час урочистих святкувань 75-річного ювілею Світової федерації українських жіночих організацій. До акції долучилася заступниця Голови НРЖУ Меланія Іщук та працівниками Українського Народного Дому у Перемишлі – Ярослав Якубовський і Яна Чакірєва.
Третю вербу посадили 18 листопада 2023 р. в Італії (м. Бергамо, регіон Ломбардія) на спеціально відведеному для цього місці на алеї під час проведення акції «Дерево для майбутнього» («Un albero per futuro»). Організатори заходу і акції на італійській землі – мерія міста Бергамо та Італійсько-українська асоціація волонтерів «Злагода» (голова Ганна Цебер).
Четверту вербу вкоренили в Королівстві Іспанії у Барселоні. Її посаджено 2 березня 2024 року на території іспанської школи – Інститут Сальвадора Сегуі, де щосуботи навчаються українські діти. Організатори акції на іспанській землі – Українська школа «Мрія» (директор Світлана Школьна). На урочистій церемоні присутнім був консул України в Барселоні Віталій Цимбалюк.
П’ята верба посаджена 8 березня 2024 року у Бонні (Німеччина) у міському парку Райнауе Бойль (Rheinaue Beul) на березі річки Рейн. Організатори акції – Ірина Душейко, колишня диригентка Народної хорової капели «Дніпро» КНУ ім. Т. Шевченка, а сьогодні – художній керівник «Trio Ukraina», а також ГО «UA Welle Bonn e.V.» («Українська хвиля у Бонні», голова – Павло Гросул) та Український клуб «Червона Калина» ( голова – Анжеліна Меркушина).
Слова Тараса Шевченка «і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» для нас, українців, які живуть і працюють у різних куточках України та світу, стали дороговказом. Посадивши гілочку Тарасової верби, ми уславили ім’я нашого Генія слова, пензля і пера, який є Пророком української нації, а його «Кобзар» – нетлінним скарбом України!
І не залежно від того, де ми, українці, живемо, ми всі разом бережемо пам’ять про Тараса Григоровича Шевченка, уславлюємо його ім’я, змагаємося з лютим ворогом, захищаючи своє – рідне, творимо історію України і її майбутнє.
Нехай Тарасова верба, посаджена у Хорватії, Польщі, Італії, Іспанії та Німеччині зростає у любові до рідного краю і нагадує українцям у діаспорі про рідну землю.
У такий складний для нас усіх час, час боротьби з російським ворогом, кожен тримає оборону!
Велика вдячність і низький уклін ЗСУ, які вже третій рік мужньо захищають українську землю!
Велика вдячність усім співвітчизникам за кордоном за підтримку цієї важливої Міжнародної акції «Тарасова верба».
Україна була, є і буде, бо є у ній ми – незламні, непоборні, нескорені!
Слава Україні! Героям Слава!
Леся Королик-Бойко,
заслужена діячка естрадного мистецтва України,
голова МО «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі»