16 червня у «Смолоскипі» вдруге читали роман «Улісс» Джеймса Джойса
Минулого року українська книгарня «Смолоскип» започаткувала традицію відзначення Дня Блума – свята на честь головного героя знаменитого роману «Улісс» ірландського письменника Джеймса Джойса. З 1982 року, у рік 100-річчя від дня народження Джеймса Джойса, у Дубліні офіційно святкували Bloomsday, після цього масштаб святкувань з кожним роком зростав.
16 червня 1904 року, Джойс перетворив на 736 сторінок тексту який став зразком європейського модернізму. Його читають, досліджують, сперечаються, ненавидять, люблять та перечитують.
Спочатку традиційно була лекція. Цього разу від автора хрестоматії «Шидеври світової та української літератур» Михайла Бриниха на тему «Навіщо нам той Джойс». Письменник провів паралель між «Одіссеєю» Гомера і «Уліссом»: «В основі твору – перенесення ідеї гомерівської в Дублін на середовище, яке добре знав. Джойс відмовився від сюжету, від нормального пантеону героїв. Найголовніше, що він відмовився від читача. Література сама по собі не існує. Це оціночне судження. Об’єктивно існує тільки текст, але текст ще не є літературою. Література виникає внаслідок зіткнення читача і тексту. Якщо читач відчуває певне відторгнення і не може зрозуміти для чого він йому потрібен, то чи може такий текст бути літературою? Я спробував у цьому шукати ідею. Не існує творів, у яких автор не ставить питання «навіщо?». На мою думку, Джойс створив нову епіку. Пошук, спроба створення нового твору, який би не заперечував попередню епічність, а який намагався екстраполювати міф на свою сучасність. Це була проекція героїчного античного міфологічного світогляду на сучасність Джойса. Що внаслідок цього відбулося? Джойс шукав відповідники образів у своєму часі. І знайшов».
Про стиль написання Михайло Бриних зазначив: «Цей роман – бібліотека. Книжка, яка заміняє будь-які курси літературної майстерності, будь-які підручники з літературної майстерності, бо за кількістю зібраних стилістичних прийомів це неймовірна робота. Джойс із акробатичною легкістю в межах одного абзацу змінює стилі, регістри, лексику. Він одержимий стилями. Таке враження, ніби стилі з нього вилазять, як сутності, які живуть в ньому постійно і які він слабо контролює. Стиль в цьому романі бере гору над зародками сенсу. Часто стиль домінує і пожирає сам себе. Часто стиль розділу є кінцевою метою. Книжка є конструктором, який не має початкового і кінцевого пункту. В ній є біснуватий конденсат різноманітних стилів і літературних засобів. Через це з’являється відчуття нечитабельності, бо деякі із запропонованих стилістичних ігор доведені до повного макабру. Це ремісничий посібник. Роман для письменників».
Після лекції у затишному дворику книгарні відбулось традиційне інсценізоване читання другого епізоду, в якому ролі виконували: автор − Олег Жупанський, Стівен Дедал − Мирослав Лаюк, внутрішній голос Дедала − Олег Коцарев, Кокрейн − Олексій Жупанський, Комін − Галина Стефанова, Армстронґ − Борис Превір, Толбот − Роман Веретельни, Сарджент − Олександр Мокровольський, Містер Дізі − Ростислав Семків.
Сюрпризом для усіх глядачів була жива скульптура автора роману, яку виконала акторка студентського театру Києво-Могилянської академії Наталка Гарасівка. Мабуть, це найскладніша роль – нерухомо стояти в образі письменника та ще й у золотій фарбі!
Пригощали гостей із Блум-меню: сиром та вином. Дрес-код едвардіанської епохи наважились відтворити не всі (за це можна було отримати знижку на книжки). Та дами у капелюшках і незвичних сукнях завітали на свято. І як же без вікторини! Усі охочі мали змогу повправлятися в ерудиції і отримати за це подарунки. Тож хто досі не долучився до святкування Bloomsday, не проґавте наступного року 16 червня. Побачимось у «Смолоскипі».
Спеціально для УЛГ
Ніна СКОЧКО
Фото: Ната КОВАЛЬ
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
№13 (201) 30 червня 2017