Олег Баган. «Постать, яка будувала українську Галичину»

“Українська літературна газета”, ч. 6 (362), червень 2024

 

Щойно побачила світ колективна монографія, підготовлена львівським Інститутом Івана Франка НАН України до 170-річчя визначного політичного, громадського і культурного діяча української Галичини Михайла Павлика (1853 – 1915): «Творець нового культурного українства: Михайло Павлик» (Львів-Івано-Франківськ, 2023. 286 с.). Редколегію видання очолив члан-кореспондент НАН України, доктор філології Євген Нахлік, відповідальним редактором виступила докторка філології Алла Швець, літературне редагування виконали кандидатки філологічних наук Марія Котик-Чубінська та Олександра Салій.

Також в організації видання і наукової конференції, яка передувала йому, взяли участь Департамент освіти і науки Львівської обласної адміністрації, Івано-Франківська обласна державна адміністрація та Косівська міска рада.

Книга створена на основі наукових доповідей, які були приготовлені на Всеукраїнський симпозіум-пленер, який відбувся протягом 30 червня – 2 липня 2023 року в Косові (Івано-Франківщина), на малій батьківщині М.Павлика.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

У творенні колективної монографії взяли участь науковці з Львівського національного університету ім. І.Франка, з львівського Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича, Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, Волинського національного університету ім. Лесі Українки, Національного університету «Острозька Академія», Київського національного університету культури і мистецтв та Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка.

Як відомо, Михайло Павлик пройшов складне й багатотрудне громадсько-культурне життя: був соратником Івана Франка, відіграв провідну роль у розбудженні Галичини серед моря рутенства й москвофільства, сприяв зародженню радикального соціалістичного руху в краю, приніс багато європейських передових ідей в рідну культуру і національну свідомість, розвивав українську пресу і науку, дуже багато видавав, полемізував, критикував, боровся з засиллям темноти, відсталості, громадянської пасивності. Він був передусім великим публіцистом, трохи менше істориком політичної думки і культури, соціологом, перекладачем. Пережив велике захоплення особистістю і феноменом Михайла Драгоманова, якого майже обожнював до кінця життя. Збереглося кількатомове листування М.Павлика із його кумиром, яке є золотим живим свідченням про епоху кінця ХІХ ст. в Галичині, важливим етапом інтелектуального зростання українства.

Водночас М.Павлик залишався догматиком лівих ідей, ортодоксальним соціалістом, який не зумів, на відміну від свого багаторічного ідейного побратима І. Франка, подолати спокуси соціалізму. У пізні роки життя ці велети української культури цікаво полемізували один з одним і ця полеміка стала оригінальним епізодом української громадянської та політичної історії. Тож інтелектуальна біографія М.Павлика є важливим етапом становлення модерного українства.

Монографія має три розділи: «Михайло Павлик: Світогляд, ідеї, суспільство», «Інтелектуальне оточення Михайла Павлика», «Михайло Павлик – письменник, публіцист, етнограф, бібліограф». Вартує виділити концептуальну передову статтю Євгена Нахліка «Михайло Павлик: еволюція кабінетного ідеолога», в якій вельми різнобічно осмислено всі головні грані творчості й діяльності М.Павлика, особливості його натури, проінтерпретовано його ідейну лінію, складнощі світогляду. У такий спосіб сучасний читач отримав глибокий аналіз спадщини визначного діяча, який хоч і не переміг пастки своєї епохи, проте виявився на вістрі національних змагань українства через щирість натури, високу принциповість, бажання служити ідеї та боротися за визволення свого народу.

Упорядники-редактори видання поставили епіграфом до книги слова М.Павлика: «Одне спасіння: відділити і відгородити українську землю від Росії – якнайшвидше, за всяку ціну, поки ще час». Ця думка засвідчує, що переживши складний шлях ідеологічних пошуків, великий українець збагнув загрози з боку політичного монстра – тодішньої Російської імперії. Вона фіксує момент вибору, який зробили галицькі ліві політики-радикали, і не пішли на зближення із російським соціал-демократичним дуже потужним і поглинальним рухом, а встояли на власних національних позиціях. Спадщина Михайла Павлика є прикладом розвитку українського соціал-демократичного реформаторського руху та ідеології, аналогічного до тих, які розвивалися в той час в країнах Середньої Європи.

Загалом колективна монографія «Творець нового культурного українства: Михайло Павлик» несе в собі багато фактологічного матеріалу, сповнена цікавих політологічних, інтелектуалістських, культурологічних та літературознавчих тлумачень. Очевидно, що вона стане капітальною основою для вивчення і постаті самого Павлика, і епохи, в яку він творив і діяв.

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматіhttps://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua

Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.