У Любліні Олександр Ірванець презентував свою антиутопію “Charkow 1938”, яка вийшла польською мовою

У Любліні в рамках фестивалю “Literatura. Wschоdnі Eхpress” – “Література. Східний експрес” відбулася зустріч з Олександром Ірванцем і презентація його антиутопії “Charkow 1938” (“Харків 1938”). Про це на своїй сторінці повідомила письменниця Леся Степовичка:

“Literatura. Wschоdnі Eхpress” – “Література. Східний експрес” – в рамцях цього фестивалю в Warsztaty Kultury Lublin відбулася зустріч з відомим українським письменником Олександром Ірванцем і презентація його антиутопії “Charkow 1938” (“Харків 1938”), яка щойно вийшла в Любліні польською мовою. Перекладач – др. Андрій Савенець. Модерувала авторську зустріч театральна режисерка, директор Харківського театру-студії “Арабески” Світлана Олешко, яка приїхала на зустріч із Варшави.

Суть книги – фантазії автора про те, як могла би виглядати Україна, якби у 1918-му ми не програли більшовикам і відбулася Українська Народна Республіка. Державою, виявляється, керував би Євген Коновалець, Ольга Кобилянська стала б Нобелівською лавреаткою, очільники Директорії Володимир Винниченко і Симон Петлюра опинилися б чомусь на еміграції, і ще багато-багато всього іншого, ніж тепер, трапилося б з нами, якби… Україна, як Польща у 1918 році, перемогла і розвивалася своїм національним державним шляхом.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Хоча О. Ірванець і заявив, що книгу він писав насамперед для українців, які знають українську історію, перші польські читачі вже встигли ознайомитися з першими сторінками та ділилися своїми враженнями і природно ставили автору купу запитань. Наприклад, чому саме Харків обрано головною темою книги, як Харків став столицею України, тощо.

Вечір відбувся на Patio, публіка складалася з українських і польських інтелектуалів, шанувальників таланту колишнього бубабіста. Точилася розмова про Харків зокрема, і про Україну в цілому. Скажу наостанок, що це оригінальне фентезі, в якому переплелися жменька реальності з купою вимислу, ще крутіше, ніж в романі “Рівне/Ровно”, варто читати. Бо у Ірванця, як завжди, все химерно закручено і цікаво.