У Відні пройшов вечір-знайомство з українським композитором Дмитром Бортнянським, присвячений віднайденню барокової спадщини – опери «Креонт», яка зчинила фурор у 1776 році в Венеційському театрі Di S. Benedetto. Партитуру загубили, а її пошуки відтоді тривали століттями. Лише нещодавно її віднайшли в одній з бібліотек Лісабона.
Вечір пройшов 23 травня. Про це повідомляє Район.Культура з посиланням на Український інститут.
Дмитро Бортнянський — відомий український композитор, диригент та педагог XVIII-XIX століть. Народжений у невеликому українському селі Глухові, що було резиденцією гетьмана Кирила Розумовського, він з дитинства присвятив себе музиці. За підтримки Бальдассаре Ґалуппі, десять років навчався в Італії, де засвоїв найновіші музичні тенденції. Саме тому його творчість органічно поєднує у собі західноєвропейські риси та українську автентику.
«Дмитро Бортнянський — великий українець, який зробив важливий внесок у європейську музичну спадщину та займав вагоме місце на музичній сцені Європи. Тоді він був більш відомим і знаменитим, ніж зараз, коли його, як мені видається, ще не цінують тою мірою, як він заслуговує. І тому сьогоднішня дискусія є важливою, щоб дізнатися більше нових деталей та фактів про життя і творчість Бортнянського», — зазначив у вступному слові Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Австрія Василь Химинець.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Його заснована на античній історії про царя Фів партитура опери «Креонт» стала визначною подією оперного світу. Тривалий час вона була загубленою, аж поки нещодавно її не знайшли в одній з бібліотек Лісабону. Партитуру опери відреставрували й опублікували за підтримки Офісу Україна-Австрія при МЗС Австрії.
«Ми, австрійці, не так багато знаємо про українське мистецтво та історію культури. Також у Європі ми порівняно мало знаємо, хоча Україна, історія українського мистецтва та культури є дуже важливою частиною європейської історії мистецтва та культури. … Занадто довго історія українського мистецтва та культури була затьмарена російським культурним імперіалізмом. Багато імен українських митців та культурних творців нам зовсім невідомі. Ми тільки зараз відкриваємо для себе багатьох митців, у тому числі таких як бароковий композитор Бортнянський», — зазначив керівник Офісу Україна-Австрія при Міністерстві закордонних справ Австрії Андреас Веннінгер.
Як і століття тому, у складі оркестру, що виконав твори Бортнянського, грали українці.
«Дуже важливо, щоб українська барокова музика звучала за кордоном, вона є фактом того, що ми в модерній Європі займали належне місце серед інших європейських культур. Це музика, яка націлена на промовити, донести. На жаль, навіть елементарні базові знання про нашу музичної культури поки що відсутні навіть у фаховому середовищі. Сподіваюся, що з часом української барокової музики в Австрії побільшає», — музикознавиця та програмна директорка Open Opera Ukraine Анна Гадецька.
Під час події відбулася презентація арій з опери у виконанні оперної співачки Олени Лезер у супроводі музикантів оркестру Wiener Akademie та панельна дискусія про композитора. Серед спікерів були:
- Андреас Веннінгер — керівник Офісу Україна-Австрія при МЗС Австрії зі вступним словом.
- Ілля Король — концертмейстер, соліст Orchester Wiener Akademie, який планує постановку опери «Креонт» у 2025 році.
- Анна Гадецька — музикознавиця, програмна директорка Open Opera Ukraine, експертка з української барокової музики.
- Олександра Саєнко — продюсерка, культурна менеджерка та засновниця фестивалю української культури у Австрії UStream.
- Стефан Бурянек — головний редактор порталу про музику та оперу Opern.News у ролі модератора.