Правозахисна організація Article 19 21 травня опублікувала щорічний звіт про стан свободи слова у світі The Global Expression Report. Його творці стверджують, що у 2023 році 53% жителів нашої планети жили в країнах, у яких свободи слова практично немає (такий стан із дотриманням цього базового права людини у звіті називається кризою).
Загалом же все людство так розподілено за різними групами країн:
- країни, в яких люди мають повну свободу слова, — 16% населення планети (1,287 млрд осіб у 38 державах);
- країни, в яких свобода слова трохи обмежена, – 7% (531 млн осіб у 35 державах);
- країни, в яких свобода слова обмежена – 15% (1,161 млрд осіб у 25 державах);
- країни, в яких свобода слова дуже обмежена, — 10% (773 млн осіб у 24 державах);
- кризові країни, в яких свобода слова не має, — 53% (4,212 млрд осіб у 39 державах).
За останній рік дев’ять держав перемістилися на нижчу з погляду дотримання свободи слова групу. Серед них — найнаселеніша країна світу Індія (1,426 млрд осіб), яка перейшла з групи держав із сильними обмеженнями до кризової групи. Саме погіршення ситуації зі свободою слова в Індії забезпечило різке зростання загальної кількості населення кризових країн у свіжому рейтингу. Також у найгіршу групу перейшла друга за чисельністю населення країна Африки та 11-та у світі Ефіопія (126,5 млн осіб). Інші країни, що перемістилися на одну або навіть дві сходинки, – це Буркіно-Фасо, ЦАР, Еквадор, Молдова, Монголія, Сенегал, Того.
Помітні позитивні зміни зі свободою слова, що дозволили переміститися в благополучніші групи, відбулися в п’яти державах, у тому числі на Фіджі, Шрі-Ланці, Нігері та Таїланді. Найбільша та населена країна Латинської Америки Бразилія (216,4 млн осіб) піднялася одразу на дві сходинки — із групи країн з обмеженою свободою слова до групи країн без істотних її обмежень.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
У жителів Білорусі свободи слова менше, ніж у будь-якій іншій країні Європи. А у світі справи з її дотриманням гірші лише в трьох державах: Північній Кореї, Еритреї та Нікарагуа. Білорусь посідає у рейтингу The Global Expression Report 2024 158-е місце зі 161.
Білоруси мають менше можливостей вільно висловлювати свою думку, ніж жителі майже всіх країн світу, зокрема Туркменістану (157-е місце), Китаю (156), Афганістану (155), Сирії (154), М’янми (153), Куби (152) ), Саудівської Аравії (150), Ірану (149).
Найкраще у світі ситуація зі свободою слова у Данії, Швейцарії, Швеції, Бельгії та в одній з колишніх радянських республік — Естонії. До групи країн, громадяни яких можуть вільно висловлювати свою думку, належать Латвія (19 місце у світі) і Литва (31 місце). Ці держави все ще поступаються за рівнем свободи слова, наприклад, Фінляндії (7 місце), Німеччини (9 місце) або Канаді (14 місце), але вже обганяють Великобританію (33 місце). А Франція (22 місце), США (26 місце) і Японія (30 місце) розташувалися в рейтингу якраз між Латвією і Литвою.
Польщу укладачі рейтингу віднесли до групи країн, де свобода слова трохи обмежена. Наразі вона за рівнем свободи слова знаходиться на 69-му місці у світі. Зазначимо, що після парламентських виборів, на яких перемогу здобула коаліція ліберальних партій, ситуація зі свободою слова в Польщі почала покращуватися: за рік вона додала одразу чотири бали (про методологію розрахунку рейтингу розповімо трохи нижче). Наразі Польща має 65 балів, тоді як до безпроблемних з погляду свободи слова країнам Article 19 відносить ті, що набирають понад 80 балів. Для порівняння: Білорусь зараз має у цьому рейтингу один бал.
Україна, що відображає повномасштабне військове вторгнення, після початку війни перейшла з групи країн із середнім рівнем обмежень свободи слова до групи з сильними обмеженнями. Проте навіть зараз вона сильно випереджає «мирну та стабільну» Білорусь і перебуває на 99-му місці у світі із 39 балами.
Росія, яка набрала чотири бали, впала за рівнем свободи слова вже на 148 місце у світі і знаходиться зараз між Екваторіальною Гвінеєю (згори) та Іраном (знизу).
Article 19 — це міжнародна правозахисна організація, створена у Великій Британії 1987 року. Наразі вона також має офіси в Нідерландах, США, Мексиці, Бразилії, Тунісі, Сенегалі, Кенії, Бангладеш та Таїланді.
Свою назву («Стаття 19») організація отримала від відповідної статті Загальної декларації прав людини, ухваленої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року. Відповідно до неї кожна людина має право на свободу переконань та на їхнє вільне вираження. Це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, отримувати та поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами та незалежно від державних кордонів.
Робота Article 19 спрямована на сприяння створенню світу, в якому люди всюди можуть вільно висловлювати свою думку та брати активну участь у громадському житті, не побоюючись дискримінації. Для цього Article 19 відстежує загрози для свободи слова в усьому світі, розробляє правові стандарти для ЗМІ, лобіює ухвалення законів, що відповідають міжнародним стандартам свободи слова, та взаємодіє у цих питаннях з ООН та іншими міжнародними організаціями.
Article 19 існує за рахунок приватних пожертв та організацій-спонсорів, серед яких називаються Angelica Foundation, Європейська комісія, Freedom House, DW Academie, Датська агенція міжнародного розвитку, фонд Форда (США), Гуманістичний інститут співпраці з метою розвитку Hivos (Нідерланди).
Для підготовки свого щорічного звіту фахівці Article 19 обрали 25 показників, кожен із яких оцінюється за шкалою від 0 до 100. Серед цих показників є, наприклад, такі:
- свобода інтернету від цензури (тут оцінюються спроби влади цензурувати інформацію у Світовій мережі);
- свобода від регулювання державою поведінки громадян у соцмережах;
- свобода від переслідування за прояв політичної позиції у соцмережах;
- свобода дискусії (тут оцінюється можливість для людей відкрито обговорювати політичні питання у своїх оселях та громадських місцях);
- свобода від державної цензури (чи намагається уряд прямо чи опосередковано цензурувати друковані ЗМІ, теле- і радіомовлення?);
- свобода громадянського суспільства (чи намагається держава придушувати неурядові громадські організації?);
- участь громадянського суспільства у політичному житті (чи консультуються політики з великими неурядовими громадськими організаціями з політичних питань?);
- залучення суспільства до політичних процесів (наскільки широко та вільно обговорюються важливі політичні зміни в країні?);
- свобода журналістів від переслідування з боку влади та впливових недержавних діячів;
- відсутність політично вмотивованих вбивств;
- свобода віросповідання;
- свобода від заборони політичних партій;
- свобода мирних зборів.
Загальний бал виводиться як середнє арифметичне із 25 оцінок, отриманих кожною країною. У своєму свіжому рейтингу Article 19 оцінила 161 державу та територію.