Ліза Струк. «Вітер грає твоїм волоссям»

“Українська літературна газета”, ч. 4 (360), квітень 2024

 

 

***

Вітер грає твоїм волоссям.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Розлітається. Й все так просто.

Біля моря лиш мовчки можна,

Щоб почути як хвилі й досі

Щось у тебе постійно просять.

Може плачуть й їх сині сльози

Заливають твоє взуття?

Вітер грає твоїм волоссям.

Дуже дивно, що нам довелося

В сяйві сонця занурити носа.Задихаюся. Й все так просто.

Біля моря лиш мовчки можна,

Щоб не збити сих хвиль тертя.

Вітер грає твоїм волоссям.

Якнайдалі відходить вода.

 

Назад

Кримські трави наштовхують

на спогади:

Старий кінь, Ай-Петрі,

початок осені,

Низький стіл, у мене

спалені локони,

Знову з мамою блукаєм Сімферополем.

Потім Судак: дикий пляж, рапани,

Нові знайомі, прогулянка катамараном,

Жовтий пісок, Новий Світ, сонце,

Мені ще п’ять, я ненавиджу бути дорослою.Чотирнадцятий. Війна. Анексія.

Знайомі застрягли. Паніка.

 

Тепер їхати в Одесу? Неприйняття.

Торг. Депресія. Кримські трави лише на Кримській 10.

Двадцять третій. Війна.

Бомблять Одесу.

Крим. Досі анексія.

Мені сімнадцять.

Обожнюю Кримську 10.

Їду з Дніпра.

Збираю речі.

Вітер, кримські трави, початок серпня лиш.

Поступово забуваю коня,

Ай-Петрі з ним.

Вечір. Четверта колія. Потяг. Комусь поряд весело.

Морське повітря повертає років десять назад…

 

***

Усе на світі просто,

Якщо побороти страх,

Який тягарем презлосним

Повис на твоїх плечах…

 

***

Попіл від цигарок залишає пропалини

На твоїй постілі, на кожній літері

Твого таємного, навіть на посуді:

Білим по темному.

 

Ти відчуваєш це? Запах буденного:

Гіркий тютюн, кава зернами,

Моє волосся, строфи солодкі,

Твій терпкий голос, залишки злості.

 

Сонячні промені ранком

на ліліях,

Минають троянди,

лишають мотиви

Чогось незнаного, мною забутого.

Ти відчуваєш це? Запах минулого…

 

***

Між ребер вишукуй сенс

Мого до тебе тяжіння,

Пальцем під серцем хрест

Викарбовуй допоки сили є.

 

Й не марнуй свого зору на букви,

А не літери в нашій шухляді.

Я пишу тобі знову скýпо,

Бо не знаю як ще сказати.

 

Знов холоне у нашій кімнаті

Правий бік, що ближче до входу.

Обійматися, певно, слід

Кожен раз, а не в певні строки.

 

Й пробивається світло зранку

На твої драматичні рослини.

Знов всміхаюсь до тебе несправно

У шаленій кількості літер.

 

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматіhttps://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua

Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.