У рамках заходів з нагоди відзначення Національного тижня читання поезії у Кропивницькому відбувся мистецький вечір поетеси й літературознавиці Надії Гармазій. «Дім, який завше з тобою» – саме таку назву мала подія, що згуртувала півсотні містян 21 березня 2024 року в ошатній залі Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д.Чижевського. З нагоди Всесвітнього дня поезії Надія Гармазій представила присутнім свій поетичний та образотворчий доробок, в основі якого – тема дому.
Особливої зворушливості та емоційності її віршам надав музичний супровід у виконанні гітариста Дмитра Дороша, з яким нещодавно в обласному центрі вони презентували оригінальний і по-своєму новаторський поетично-музичний проєкт «Янгол з наплічника». Цього разу музикант виконав чотири авторські композиції, створені за мотивами віршів Надії Гармазій.
Творчий симбіоз, майстерно втілений не лише на рівні мелодекламацій, а й в образах, які дует транслював під час свого виступу, сприяв емоційному самозаглибленню. Чимало глядачів говорили, що впізнають власні почуття у почутих віршах, а дехто навіть не стримував сліз, бо музика Дмитра Дороша дозволяла вільно виражати те, що болить усім. Цей захід підтвердив думку, що під час таких зустрічей ми маємо змогу проживати колективний біль, давати вихід емоціям, проговорювати власні переживання, бо досвід колективної травми, на жаль, залишає потужні відбитки на нашому світосприйнятті. Крім поезії та музики, присутні мали змогу познайомитися з акварельними та графічними роботами, які авторка створила в період після 2020 року. Центральною темою цих полотен також є тема дому – дому набутого і дому втраченого.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«Дім – це щось однозначно більше, ніж місце, де ми живемо. Дім – це те, що всередині нас і те, що з нами, де би ми не були. Війна змусила багатьох залишити свої домівки. Але наш дім незмінно залишився в нас, і ми несемо його з собою. Як тривожний наплічник, як пам’ять, як відчуття себе. Він б’ється із ритмом серця, він болить невиболеним болем і голосить онімілим криком, але він залишається в нас, щоби ми стали домом для тих кого любимо. Наш внутрішній дім стає нам і тими рятівними двома стінами, які можуть сховати, але не можуть захистити від світу… Та часом наш внутрішній дім є бездонною порожнечею, яка ковтає нас разом з усіма нашими радощами, печалями, спогадами», – зазначила Надія Гармазій.
Подія відбулася в рамках Національного тижня читання поезії і за підтримки Українського інституту книги, Міністерства культурної та інформаційної політики України, Кіровоградської обласної організації Національної спілки письменників України, театральної спільноти DSP.
Олена Шевченко