У Києві презентували книгу «Міфи і таємниці останнього гетьмана України: з нагоди 150-річчя Павла Скоропадського», від видавництва «Саміт-Книга».
Справжня історія через життя людини — завжди спонукає читача переосмислити й власне життя, і дійсність, в якій він живе.
Саме такий поштовх дає нова книга, написана Миколою Томенком та Павлом Гай-Нижником «Міфи й таємниці останнього гетьмана України» про Павла Скоропадського.
Новітня історія України сприймається інакше, коли вивчаєш витоки української державності та зусилля тих, хто у різні історичні періоди закладав її основи попри всі невдачі та драматичні події.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Гетьман Павло Скоропадський — історична постать, яка понад століття викликає суперечки, жвавий інтерес і бажання досліджувати.
Книгу видали за підтримки Українського інституту книги. Це — присвята життю і діяльності останнього Гетьмана всієї України Павла Петровича Скоропадського, в ній йдеться про історичні здобутки доби Української Держави (29 квітня – 14 грудня 1918).
У спільній праці Гай-Нижника й Томенка є фрагменти спогадів, статей та інтерв’ю самого Павла Скоропадського та його доньок Єлизавети й Олени.
На сторінках видання можна знайти роздуми Скоропадського про Україну і себе, коротку хроніку його життя (1873–1945), інформацію про маєткові та міські володіння Скоропадських і нерухому власність цієї сім’ї у передреволюційній Російській імперії, причини та перебіг захоплення влади Скоропадським під час державного перевороту 29 квітня 1918 року, конституційно-правові засади Української Держави Павла Скоропадського, життя та будні його резиденції та багато іншого.
Микола Томенко провів історичні паралелі з новітньої історії України та Української держави. Уроки діяльності історичних діячів з понад столітньої відстані варто зробити й сучасникам.
Дослідник розповів про ставку, яку робила тодішня українська влада на вивчення мови, на кошти з бюджету, котрі йшли на українську школу та підручники.
Сьогодні російська влада розігрує для обґрунтування «сво» — війни проти України саме історичну карту. І тому видання, яке детально та документально висвітлює тяглість державності для сучасної України особливо важливе.
Два доктори історичних наук Микола Томенко та Павло Гай-Нижник під час спілкування з читачами у Національній медичній бібліотеці України, перелічили частку того, що встиг зробити гетьман-українізатор.
Було відкрито близько сотні українських гімназій, відбулося введення до навчальних програм української мови, історії та географії як обов’язкових предметів.
Відкриті були українські державні університети в Києві та Кам’янці-Подільському, історико-філологічний факультет у Полтаві, створені Державний український архів, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Українська національна бібліотека, Український театр драми й опери, Українська державна капела, Український симфонічний оркестр, Українська академія наук.
Ігор Степурін — директор видавництва «Саміт-Книга», голова Благодійного фонду «Бібліотечна країна», член правління ГО «Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів», закликав прочитати книжку «Міфи й таємниці останнього гетьмана України». За цього словами, на це вистачить два дні. Але сприйняття української історії у читача буде іншим.
Автори розповіли, що тисячу примірників видання віддадуть бібліотекам України.
До слова, у рамках дерусифікації та декомунізації Київрада перейменувала низку міських топонімів. Свою назву змінила також і вулиця Льва Толстого в центрі міста, що протяглася між трьома районами столиці: Шевченківському, Голосіївському та Солом’янському.
Вона має ім’я Павла Скоропадського, як і ще одна вулиця — поблизу Бессарабського ринку.
Кияни у застосунку «Київ цифровий» підтримали пропозицію перейменування вулиці Льва Толстого на честь гетьмана Павла Скоропадського.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»