Україні загрожує «повзучий Майдан»

 
 
Дмитро БАЧІВСЬКИЙ
 
Майдан може бути не тільки в центрі Києва на Хрещатику. І він не обов’язково повинен виглядати, як багатомільйонний бунт з барикадами, наметовими містечками, захопленням органів влади, стріляниною і кров’ю.
«Повзучий Майдан» – це більш мирний зовні і розтягнутий у часі процес, при якому, однак, державний механізм руйнується так само, і його функції перебирають на себе різні центри сили, які спираються на різні групи в суспільстві.
Все починається з остаточного розчарування активної частини суспільства в існуючій владі і «вистрілює» після перетину політиками останньої «червоної лінії». Це мить, коли мільйони людей одночасно в своїй свідомості делегітимізують владу і морально підривають позаду себе всі мости. Відступати далі нікуди.
Сьогодні ми впритул наблизилися до цього моменту, і «справа Насірова» може стати тією останньою краплею, після якої в суспільстві настане злам.
Держава вже стрімко втрачає монополію на здійснення влади. З кожним своїм «косяком», який підриває суспільство, вона втрачає моральне право на силові дії проти будь-яких груп, котрі перебирають на себе функції держави.
Держава виявилася безсилою в питанні блокади непідконтрольних територій і втратила монополію на насильство і прийняття рішень у сфері національної безпеки. Замість неї ці питання тепер вирішують зовсім інші люди.
Держава починає втрачати свою монополію і в правовій сфері. Тепер депутати, активісти і прості громадяни змушують суд працювати, приймати необхідні рішення, і забезпечують арешт Насірова.
Процес уже запущений і буде поширюватися далі у вигляді «повзучого Майдану» і повільного, поступового руйнування держави, як системи. Придушити його силовими методами не вдасться – влада втрачає мандат суспільства на насильство, і в разі застосування сили «повзучий Майдан» миттєво може перерости в справжній, швидкий і кривавий бунт. Його із задоволенням посилять загони колишніх «антимайданівців», які тільки чекають можливості підірвати ситуацію і створити хаос.
Поки ж різні сили, використовуючи активістів, ветеранів АТО і звичайних людей, будуть вторгатися в сферу діяльності держави і самостійно здійснювати внутрішню і зовнішню політику. Іноді це буде на користь, іноді не дуже, а дуже часто – на шкоду національним інтересам України.
Суспільство в пастці. З одного боку, воно не може діяти по-іншому і не реагувати, інакше це буде означати добровільне визнання себе стадом слухняних рабів. З іншого – це той сценарій, який вигідний Кремлю. Йому потрібні хаос і безвладдя в Україні, а яким чином цього буде досягнуто – за допомогою традиційного Майдану або «повзучого» – справа десята.
Керівництво країни має вжити екстрених заходів, щоб не допустити руйнування держави. Домогтися цього можна лише повернувши собі моральне право на управління країною, застосування насильства і монопольне проведення внутрішньої і зовнішньої політики. І зрозумівши, що в новій ситуації більше неможливо безкарно діяти старими методами.
Доведеться змінюватися і виконувати вимоги суспільства, інакше суспільство або ті, хто зможе ним маніпулювати, виконають свої вимоги самостійно і без участі держави.
Але в такому разі дуже скоро реальна влада в Україні буде належати не обраному керівництву, а зовсім іншим людям. Правда, недовго, бо потім вони просто розірвуть країну, і «об’єднувати» її прийдуть «брати» зі сходу.
 

eizvestia.com

В №5 (193) 10 березня 2017