ІНТЕРВ’Ю З ЗАВІДУВАЧКОЮ КАФЕДРИ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ЛІТЕРАТУРНОЇ ТВОРЧОСТІ ННІФ КНУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ОКСАНОЮ СЛІПУШКО ПРО МІЖНАРОДНУ ШЕВЧЕНКОЗНАВЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ
“Українська літературна газета” поспілкувалася з Оксаною Сліпушко про 210-й ювілей Тараса Шевченка, який наближається. Про Кобзаря можна говорити багато, тому обрали один важливий аспект – міжнародна Шевченківська діяльність, адже сьогодні вона набуває особливо важливого значення.
Пані Оксано, до 9 березня залишається фактично два місяці. Окресліть основні вектори підготовки Шевченкового університету до цього ювілею.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Дякую за запрошення до розмови. Насамперед хочу озвучити тезу нашого ректора професора Володимира Бугрова про актуальність і важливість нової міжнародної та дипломатичної політики Шевченкового університету відповідно насамперед до умов війни з російською федерацією, а також тих викликів, які нині стоять перед українською освітою. Ці виклики зумовлюються інтеграцією національної науки й освіти в європейський простір. Вони торкаються всіх напрямків роботи КНУ, знаходячи свої вияви і в науковій діяльності також. У низці підписаних Університетом важливих угод із європейськими університетами визначені шляхи модернізації нашої освіти й науки, пристосування їх до європейських стандартів. Це значною мірою сприяє популяризації наших освітніх і наукових цінностей. Тому всі заходи, які ми плануємо провести до 210-ї річниці, будуть саме у дусі й контексті цих нових міжнародних викликів.
Які саме заходи плануються?
Традиційно покладання квітів до пам’ятника Тараса Шевченка 9 березня. Університет жодного року не обминув цю дату і традицію, що стала вже своєрідним знаком утвердження імені та слова Кобзаря й Університету. Найскладнішим був березень 2022 року, коли російські загарбники стояли під Києвом. Тоді у майже порожньому місті, з блокпостами й відсутністю людей на вулицях ректор Володимир Бугров разом із невеличким колом співробітників поклав квіти до пам’ятника Тараса Шевченка. Ці фото облетіли всі соціальні мережі. Це був вияв стійкості ідеї Кобзаря в Університеті, Києві, Україні. Цей крок ректора вселяв надію, що Університет працює. І так було. Університет не припиняв своєї діяльності навіть у ті важкі часи.
Другим заходом, який плануємо, це традиційна зустріч із Шевченківськими лауреатами. Плануємо провести її разом із Спілкою письменників України та Шевченківським комітетом. Це також уже традиція, коли до головного корпусу Університету сходяться лауреати різних років і діляться враженнями, міркуваннями про нові твори літератури, мистецтва і загалом актуальні питання культурно-літературного і громадського життя. І третім заходом стане наша міжнародна Шевченківська конференція. Співорганізаторами наукового заходу виступатимуть Інститут літератури НАНУ, Всеукраїнський навчально-науковий центр шевченкознавства Черкаського національного університет імені Богдана Хмельницького, кілька зарубіжних університетів, зокрема Познанський, Вроцлавський університети. Також ми будемо цього року співпрацювати і з американськими науковими установами. Фактично всі вони вже стали нашими традиційними партнерами на Шевченківських теренах, як і НТШ у США. Ми щиро вдячні іноземним колегам за підтримку наших наукових, зокрема шевченкознавчих ідей.
Розкажіть детальніше про Вашу міжнародну шевченкознавчу співпрацю.
Нині ми виходимо з тези про те, що Слово Шевченка покликано звучати на весь світ, бо це – голос незалежної України. Цей принцип є нашим головним критерієм у міжнародній Шевченкознавчій діяльності. З 2021 року кафедра і Всеукраїнський центр шевченкознавства в КНУ посилюють цей вектор. Зокрема, у 2021 році ми організували і провели презентацію книги професора Гарвардського університету Володимира Діброви «Свіжим оком: Шевченко для сучасного читача». Зустріч із автором відбулася онлайн, але це не перешкодило цікавому й жвавому спілкування викладачів і студентів Університету на нову шевченківську тематику. Особливо хочу наголосити на тому, що важливим результатом нашої співпраці з Науковим товариством Шевченка у США стало те, що головою редакційної колегії наукового збірника “Шевченкознавчі студії” є представник Наукового товариства Шевченка у США і професор Канзаського університету Віталій Чернецький. Власне, таким чином ми поступово налагоджуємо співпрацю з американськими науковими й освітніми установами. Загалом склад редакційної колегії нашого наукового збірника свідчить про співпрацю з різними освітніми установами Америки та Європи. Зокрема, крім голови редколегії Леоніда Чернецького, до її складу входять професори Л. Голетіані та Дель Гаудіо з Італії, професор М. Павлишин із Австралії, провідний науковий співробітник Р. Пассія зі Словаччини, професор М. Шкандрій із Канади. Варто наголосити, що на сторінках наукового збірника друкуються дослідження не тільки українських, а й зарубіжних учених. Зокрема, це Дель Ґаудіо С. (Італія, Німеччина), Фань Ж. (Китай, аспірантка Навчально-наукового інституту філології), Хуан М. (Китай, аспірантка Навчально-наукового інституту філології), Хоанг Т. В. (В’єтнам, асистент кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Навчально-наукового інституту філології) та ін.У 2023 р. редакторами випуску № 1(26) «Шевченкознавчих студій» та науковими консультантами щодо міжнародних стандартів друкованих видань були проф. Віталій Чернецький (Наукове товариство Шевченка, США) (голова редколегії), проф. Радослав Пассія (Інститут словацької літератури Словацької академії наук), проф. Мирослав Шкандрій (Манітобський університет, Канада), проф. Марко Павлишин (Університет Монаша, Австралія), Ліана Ґолетіані (Бергамський університету, Італія), проф. Дель Ґаудіо (Університет Салерно, Італія). Результатом нашої роботи стало внесення збірника наукових праць «Шевченкознавчі студії» до Переліку наукових фахових видань України та присвоєння йому категорії «Б». Відповідний наказ МОНУ – № 491 від 27 квітня 2023 р. (Додаток 3). Покликання: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-rishen-atestacijnoyi-kolegiyi-ministerstva27042023?fbclid=IwAR07sQw-YyxOOqLLtmoI-JO2Ht6xq-d4BVh4DGI7h6SzyVsF6Xys3WnnYrA
Які наукові заходи шевченкознавчого спрямування мали статус міжнародних?
Протягом 2021-2023 рр. Таких заходів було кілька. У липні – грудні 2022 року кафедра і Всеукраїнський центр шевченкознавства співпрацювали з видавництвом Outlook Publishing India Pvt. Ltd. (Індія). Зокрема, взяли участь в упорядкуванні англомовного видання “Outlook India”, випуск якого за 26 грудня 2022 був присвячений Україні та її боротьбі з російським агресором. Також у цьому виданні було опубліковано статтю кандидатки філологічних наук, директорки центру Богдани Сахно “The Universal Ukrainian Hero: The figure of Taras Shevchenko in the liberation war and what he means to us”.
Заходом, яким ми пишаємося, є міжнародна наукового-практична конференція, проведена спільно з кафедрою україністики Варшавського університету і кафедрою україністики Познанського університету імені Адама Міцкевича було організовано та проведено 10 березня 2023 року Міжнародну науково‑практичну конференцію, присвячену 209‑ій річниці від дня народження Тараса Шевченка «Сучасне Шевченкознавство: мультидисциплінарні дискурси» (в онлайн‑форматі). До речі, до складу Наглядової ради КНУ входить проректор із міжнародного співробітництва Університету імені Адама Міцкевича у Познані Рафал Вітковський. У конференції взяли участь 125 доповідачів з 29 навчальних та наукових закладів, зокрема – 9 іноземних доповідачів із 7 закордонних ЗВО. Серед закордонних учасників пленарного і секційного засідань Шевченківської конференції: директор Інституту філології Північно‑Західного університету, проф. Лі Лі (Китай), проф. кафедри слов’янських та євразійських мов і літератур Канзаського університету Віталій Чернецький (США), проф. кафедри україністики Варшавського університету Валентина Соболь та аспірант цієї кафедри – Давид Бзорек (Польща), завідувач кафедри україністики Познанського університету імені Адама Міцкевича Ярослав Поліщук (Польща), професори науково‑дослідного центру україністики імені проф. Отара Баканідзе Тбіліського державного університету Іване Мчеделадзе, Ніно Наскідашвілі, Софіо Чхатарашвілі (Грузія), проф. департаменту гуманітарних студій Університету Салерно Сальваторе Дель Ґаудіо (Італія).
Студенти завжди були і залишаються рушійною силою всіх модерних і навіть революційних процесів. В яких міжнародних шевченківських заходах студенти КНУ беруть активну участь?
Так, наші студенти є невід’ємною силою Шевченківських рухів. Насамперед це цьогорічні Всеукраїнські флешмоби «Шевченко210», «ШевченкоЄднає» та «ШевченкоМовамиСвіту», ініційовані ректором університету професором Володимиром Бугровим до 210‑ї річниці від дня народження поета. Протягом жовтня – грудня 2023 р. студенти всіх кафедр ННІФ за підтримки кафедри і центру створили і ми поширили вже біля 50 відео, в яких читаються вірші Шевченка 28 іноземними мовами. І далі ще буде! Процес міжнародної актуалізації творчості Кобзаря триває! https://www.facebook.com/hashtag/шевченкомовамисвіту.
Також до флешмобів долучилися іноземні студенти ННІФ Салім Люджейн Іззелдін Ель Садіг (Судан), Хе Цзіньци (Китай), Арті Унеча (Індія). Незабаром оприлюднемо і відео іноземних аспірантів ННІФ.
До 200-річччя від дня народження Тараса Шевченка на сайті КНУ було створено спеціальну сторінку, присвячену цій знаменній даті. Чи є нова сторінка до 210-ї річниці від дня народження митця?
Так, сторінка до 200-річчя від дня народження Т. Шевченка зберігається як архівний матеріал, адже там є багато цікавої та корисної інформації. Проте нова доба, як кажуть, нового прагне слова. Тому нині на сайті Університету представлено нову сучасну Шевченківську сторінку https://knu.ua/ua/geninf/Shevchenko-page/ Це перший крок у її формуванні. Процес наповнення триває. Також є окремий вихід на спеціальний ютуб канал, на якому представлено всі відео з рубрики “Шевченко Мовами Світу”. Адже популяризація феномену Тараса Шевченка, його нове прочитання в умовах війни з російською федерацією – це важливий процес утвердження національної ідентичності, це процес формування тих цінностей, які здатні об’єднати українську націю в одну могутню силу, здатну подолати будь-яку силу, яка загрожує українській державності.
Дякуємо за цікаву розмову!
Запрошуємо до наших шевченківських заходів: Шевченко єднає!
Інтерв’ю записав М.ФЕЩУК
Фото: з Міжнародної наукової конференції і церемонії покладання квітів до памʼятника Тарасові Шевченку 9 – 10 березня 2023 року.