Ми сталі інші, ми стали цвітом,
Таким беззахисним перед цим світом.
Поніс нас вітер в чужі країни
Допоки наша стоїть в руїні.
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Солодкі вишні стануть терпкими,
А дощ по вікнах слізьми сумними.
Рахує літо свої години,
Згниють ті вишні без господині.
Розіб’є громом чергову долю,
Присипле рану пекучим болем,
Укриє цвітом, поллє водою,
Аби ж цілющою, аби святою…