Наталка Поклад. «Тоне місто в дощах і туманах»

“Українська літературна газета”, ч. 8 (352), серпень 2023

 

 

***

Тоне місто в дощах і туманах,

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

До зими – тільки крок…

На дорогах, порослих дурманом, –

Ні джерел, ні зірок.

 

Ангел смерті кладе свої мітки,

Дзвонять дзвони в церквах,

А жона – без сорочки й намітки –

Мед гіркий попивах…

 

Зачиняються вікна і двері,

Долу хилиться віть…

А Господь на небеснім папері

Пише: «ПЕ-РЕ-ЖИ-ВІТЬ!!!»

 

***

«Швидше рости», – татко тихо сказав,

Маму обняв: «Не сумуй, в тебе – син…»

Взяв на плече свій зелений рюкзак –

Й рушив на фронт. В татка псевдо – «Полин».

Радіо каже: «Пекельні бої…

Ворог нетямиться в люті й злобі…»

Татко приснився: у дверях стоїть,

Прапор дає – й тихо мовить: «Тобі…»

 

***

Це змаг за життя… Ворог вдарить знов перед світанком…

Готуєш набої.

З фальшивих патетик, немов з пелюшок, виростаєш

До правди гіркої.

 

Вона тебе зробить несмертним!.. Задавнені рани –

Як птахи поснулі.

…Готуєш набої. І молишся. І ждеш на ранок,

Що зойкне від кулі.

 

***

Мільйони жертв і океани горя, –

Та треба вчитися перемагати…

А дядечко дораджує-говорить,

Що знов нам роль – жертовного ягняти.

 

Бо, бач, у ката тріскає харизма

І випадає з рук важкий ножака,

Тому покірність наша всім корИсна:

Світ співчуває… Навіть, бач, заплакав…

 

…Горить Вітчизна. Горе – в кожній хаті…

Радіє кат, що нам бракує зброї…

Та ми б’ємось! Б’ємося, мов закляті, –

Ні, не ягня, а нація героїв.

 

***

Горять книжки, і душі, і земля:

Війна регоче, розриває світ…

Народжене в підвалі немовля

Ще запитає Господа про звіт;

Про Батьківщини зраджені дзеркала –

І ту любов, яка щитом не стала…

 

***

Зійшла на пси: іде страшна війна,

І смерть кругом, і світу божевілля, –

Міцного слова треба, як вина…

А я пишу про свій город і зілля.

 

Про те життя, яке навік пішло,

Як і дитинство – у шляхи незнані, –

Та звістку подає – мов джерело,

Що виринуло раптом при вулкані…

 

***

Вертаємося навесні, як птахи,

Набравши в серце туги через край,

До гнізд німих, що повні болю й страху, –

У свій війною випалений рай.

 

З собою узяли любов і віру.

Мільйони нас, потрібних цій землі…

Поквапся, весно! Збий приціли звіру,

Знеси його у болотА гнилі!

 

З усіх смертей, руїн і сліз пекучих

Ми виростили ненависті квіт;

Господь благословить – і час озвучить

Для цього квіту вогняний зеніт.

 

Були ми добрі, а тепер – запеклі:

Свій – і чужий, немовби світло – й тьма, –

Бо дивляться нам в очі всі полеглі,

А небо каже: «Хлопці, не дарма!..»

 

***

До Києва – до рідного гнізда

До вулиць, пошрамованих війною,

Звертай, дорого… А понад тобою –

Воскреслий Бог, який нам сил додасть.

 

Звертай, дорого, до розбитих брам,

І мрій, і доль… А всюди міни, міни…

Та це земля, якій нема заміни.

І зЕрно в неї Він укине сам…

 

***

Зупинять Божі чи людські закони

Цей на землі нелад?..

З нас не писатимуть ікон: час неіконний –

Біг до пекельних врат.

 

А як же вірилось у праведну дорогу,

У гасла й корогви!..

Та старість вже стоїть перед порогом

Із жмутиком трави.

 

Втекти би від сюжетиків похмурих

(Як світові без них?) –

І в тихій гавані спогадувати бурі

Та друзів молодих.

 

А не тікається…

Від завивань сирени

Сталевіє рука –

І щось міркують, щось там пищуть гени

У нетрях ДееНКа…

 

***

…Це травень роздає останні акції,

І бАйдуже йому, що в нас – війна:

Від запахів жасмину та акації

П’янієш, як від гарного вина.

А теплий вечір золотою рибкою

Наобіцяє долю у вінці…

Та ніч безсонна знов: сирени й вибухи,

Й тремтячі душі – наче папірці.

«На фронті важче», – каже ранок росяний;

«На фронті зле…» – шипшина – у приват…

…А літо – ось вже – мАршовими кроками;

І неба – безмір,

І землі – набат…

 

***

Знов цю ніч – сирени

І ракети знов;

Небеса гангренні –

Стигне в жилах кров.

Що там зорі кажуть?

Каже що Господь?..

А мій лютий кашель

Рве на шмаття плоть.

Перекрила брила

Стежку до села…

…………………………

Поки я хворіла –

Липа зацвіла.

 

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматіhttps://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua

Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.