ЗВЕРНЕННЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ СЕРГІЯ ПОДОЛИНСЬКОГО
ДО СПІВГРОМАДЯН, КРАЯН УСЬОГО СВІТУ, УЧАСНИКІВ VII ВСЕСВІТНЬОГО ФОРУМУ УКРАЇНЦІВ
З НАГОДИ 32 РІЧНИЦІ ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
Дорогі українці! Автор цих рядків 2006 року брав участь у Всесвітньому форумі українців. Ба більше: підготував Всесвітній панукраїнський проект і дав йому назву «Глобальна місія світового українства». Заздалегідь оприлюднений і самотужки поширений автором, Проект донині покликаний доносити до національної і світової спільноти покладену на українство загальнолюдську місію. Осягати наше національне призначення автор прагне упродовж усього часу становлення України як незалежної держави. Усвідомлюючи необхідність розвитку ключових ідей Проекту, викладених 17 років тому, теперішнє Звернення присвячуємо формулюванню положень, котрі у розпал найкривавішої війни ХХІ століття вважаємо визначальними для досягнення перемоги та повоєнного відродження України.
Українські суспільні сили розглядають завершення російсько-української війни як подолання кількох переможних ступенів. Перший. Вихід на адміністративно-територіальні кордони 1991 року, адже звільнення рідної землі ще не є перемогою. Другий. Демонтаж злочинного рашистського устрою, ворожого людству і природі планети. Третій. Утвердження рятівних смислів, спрямованих на витіснення смертоносних. Урахування імперативу сучасних екологічних загроз, значно небезпечніших від мілітарних. Остаточна перемога України має означати паралельне досягнення кожного ступеня сходження до кінцевої мети.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
…Теперішня війна є задавненою проблемою. Екологічні, соціальні, економічні та інші обставини, що спричинили її, з’явилися не сьогодні. Десятий рік протидії агресору, включаючи півтора роки ведення повномасштабної війни, в яку задіяна Україна і наші союзники, свідчать: основні положення нашого Проекту, історично апробовані за час, що минув, підтверджують невідкладність їхнього розвитку. Найвідповідальнішим завданням стає адекватне глобальним викликам розуміння передбачуваної перемоги та ступенів, за якими її належить здобувати. Аби розпізнати остаточну перемогу, потрібно брати до уваги умови здобуття першої. Вона досягнута тоді, коли ворогу не вдалося взяти українську столицю «за трі дня».
Урахування особливостей гібридної війни потребує новітніх підходів до розпізнавання сутності української перемоги. Осягнення глибинних зрушень, що змінили глобальний часопростір завдяки нашій найпершій перемозі, потребує «вжитися думкою у поняття субстанції». Збагнути субстанцію необхідно навіть у разі, коли ми вперше «вживаємося думкою» в це поняття. Такими є вимоги, що стосуються витвореного інтелектом нації духоматеріального підходу.
За змістом наша перша перемога є мілітарною. Її суб’єктами є український народ, Збройні сили та Сили територіальної оборони. Час усвідомити значущість, яку вони відіграють як творці принципово нової світової історії. Проте цього замало: потрібна ідентифікація решти суб’єктів. Необхідно з’ясувати новітню роль тих суспільних сил, які виборюють перемогу в умовах гібридної війни. Йдеться про складову перемоги, котра є духовно-інтелектуальною передумовою мілітарного потенціалу країни. Нині вона покликана стати запорукою української перемоги.
Належить усвідомлювати, що здобута наприкінці лютого 2022 року перша українська перемога є чимсь істотно величнішим, аніж провалений ворогом бліц-кріг. Бо три дні героїчної оборони Києва насправді являють собою “осьовий час” ІІІ тисячоліття. Момент історичної Істини, що розмежовує часопростір, обумовлюючи вибір вектора руху до безсмертя людства, а не в бік згасання цивілізаційного розвитку. Керуючись субстанційним підходом, українству і людству вдасться збагнути ступені здобуття й утвердити остаточну перемогу.
В умовах “осьового часу” планетарна спільнота – співвітчизники, світове українство, міжнародне співтовариство – покликана осягати покладену на Україну загальнолюдську місію. Складовими цієї місії є насамперед наше новітнє світоглядне призначення. Ukraine know-how: Україна знає, «як і куди спрямовано економічний процес – на безсмертя цивілізації чи на її загибель». Нове геополітичне призначення України передбачає нашу участь в облаштуванні світоустрою на новітніх світоглядних засадах. А втілюючи новітню темпоральну місію, Україна покликана ініціювати принципово нове написання світової історії.
Таким чином, субстанційний підхід дозволяє зображати каркас новітнього українського мислення та іменувати його питомо національним. Українські подвижники, які понад 140 років утверджують його і надають йому рятівний статус, завдяки чому мислення належить і нашим, і загальнолюдським нащадкам.
Подальшим ступенем досягнення кінцевої української перемоги є демонтаж теперішнього стану Російської Федерації. Це передбачає її депутінізацію, денуклеаризацію та деімперіалізацію. Депутінізація не є заміною Мутіна на Хутіна, як застерігають поважні експерти з українсько-російських відносин. Бо йдеться про системний демонтаж вертикалей усіх гілок злочинної російської влади, її ідеологічного, інформаційного та іншого обслуговування, а також пов’язаного із владою бізнесу, створеного ним корумпованого політичного середовища, провладних мас-медіа тощо. Його обов’язковою умовою є позбавлення Росії ядерної зброї. Повна денуклеаризація виходить за межі подолання злочинних викликів, якими хизується Росії, погрожуючи світовому співтовариству. Деімперіалізація передбачає руйнацію теперішнього стану Росії як псевдодемократичного формування, «федеративний фасад» якого маскує його насильницьку суть. Потрібне першочергове надання суверенітету численним етносам так званої Федерації, котрі з часів Російської імперії залишаються уярмленими.
Кінцевим ступенем досягнення української перемоги стає імплементація рятівних смислів у всі сфери планетарного буття – мислення, господарювання, урядування та ін. Утверджуючи їх, наша країна покликана рішуче витісняти смертоносні наративи із національного і загальнолюдського буття. Ключовою передумовою здобуття остаточної української перемоги є радикальна зміна засад глобальної безпеки. Українське громадянське суспільство готове наполягати на запровадженні новітньої безпекової парадигми, заснованої на природничих, а не політичних засадах.
Запорукою перемоги українських суспільних сил є ініціативи із запровадження глобальної інтелектуальної безпеки. Українство здатне бути її глобальним гарантом і на підтвердження готовності спроможне винести на міжнародну арену Загальнолюдську декларацію прав націй і народів на рятівне знання. Керуючись пріоритетністю життєствердних знань та невідкладністю витіснення знань смертоносних, українські суспільні сили готові ініціювати зміни відповідних міжнародних документів, що визначають парадигму розвитку модерних суспільств, заснованих на знаннях. Адже основою сталого розвитку має стати життєдайне інтелектуальне надбання нації. Для витіснення смертоносних засад із чинної парадигми майбутнього, безпечного для нащадків, українське суспільство покликане ініціювати підготовку національної версії Спеціальної доповіді ООН “Наша глобальна місія”. На цій життєствердній основі належить пропонувати скликання у Києві чергового Саміту зі сталого розвитку “Ріо 30+”.
Володіння рятівною інтелектуальною стратегією своєю чергою відкриває Україні перспективу глобального гаранта продовольчої безпеки. Громадянське суспільство більшою мірою, ніж держава, усвідомлює можливості примноження продовольчого потенціалу для нарощування національної і глобальної безпеки. Проголошуючи готовність до ініціатив, громадянське суспільство бере на себе зобов’язання світового виміру і пов’язує їх запровадження з інтелектуальним надбанням, яким володіє Україна. Рятівні монетарні стратегії, проголошені українськими інтелектуалами кілька десятиліть тому, мають життєдайний глобальний вимір, проте не застосовуються державою у внутрішній та зовнішній економічній політиці. У той же час інтелектуали обгрунтовують необхідність зробити тонну або центнер пшениці новітнім еталоном вартості: можливість порятунку сотень мільйонів землян від голодної смерті доводить життєствердну спрямованість цих стратегій.
У згаданому Проекті, оприлюдненому 17 років тому, наведені визначальні положення глобальної місії, яку має виконувати нація. Рішуче повстаючи проти російсько-української війни, світове українство покликане застерегти людство від найбрутальніших знущань над людьми і природою, які спричиняє найзлочинніша у ХХІ столітті війна. Позбавлення Росії володіння ядерною зброєю дозволяє вести мову про усунення однієї із найбільших загроз людству, – зазначають експерти з українсько-російських відносин. Більше того: це відкриває перспективу визначальній для безпеки власних і загальнолюдських нащадків українській ініціативі – початку повного позбуття ядерної зброї. Громадянське суспільство сучасної України, котра позбулася її три десятиліття тому, висловлює готовність узяти на себе ініціативу глобального гаранта ядерного роззброєння планети і стежити за дотриманням її демонтажу.
На жаль, держава дистанціюється від стратегії ядерного роззброєння планети, яку готове пропонувати громадянське суспільство. Тим часом ця суспільна ініціатива відкриває можливості отримання істотних екологічних, соціальних, економічних та інших вигід унаслідок запобігання колапсу. Бо йдеться про наслідки протидії деструктивним чинникам планетарного виміру. Завдяки рятівним здобуткам д-ра Подолинського та інших інтелектуалів Україна здатна бути лідеркою у запобіганні виникненню цивілізаційного колапсу.
Сподіваючись донести до світової спільноти усвідомлення ступенів нашої перемоги, котрі є загальнолюдськими, вважаємо: людство має бачити перемогу із цивілізаційних висот, які осягає сучасне українство, сприяти досягненню й утверджувати її. Зберігаючи надію на донесення свого бачення до світової спільноти, адресуємо це Звернення учасникам VII Всесвітнього форуму українців. У Проекті 2006 року, підготовленому до IV Форуму, ми вказували: безсмертя українства – це безсмертя людства. Нині, усвідомлюючи планетарні загрози, українство застерігає міжнародну спільноту від небезпек, що обмежують дароване Творцем безсмертя людства. Маємо наголосити: рятівна українська візія належить усьому людству – нашим сучасникам і нащадкам.
Гібридна війна Росії проти України вкидає людей і людські спільноти у позірний хаос, створюючи інформаційне шумовиння довкола реальних подій. В цих умовах українство спроможне демонструвати світові здатність сучасної homo sapiens відповідати на глобальні виклики способами, адекватними ері ноосфери.
Опановуючи “осьовий час”, Україна здобуває унікальний у світовій історії шанс перемагати і перемогти. Інтелектуальна ініціатива відкриває перспективу утвердження рятівного надбання, яким володіє нація. В епоху ноосфери це надбання має стати визначальною для перемоги силою. В умовах гібридної війни ця сила, що іменується “м’якою”, насправді здатна завдавати нищівної політичної поразки окупанту, його поплічникам і колаборантам. Людство має збагнути, що українство покликане перемогти. Заради втілення власної питомо національної місії, котра є і рятівною, і вселюдською, Україна приречена на перемогу.
Теперішнім призначенням України стає невідкладне донесення до міжнародної спільноти властивих нації рятівних сенсів суспільного буття, котрі мають стати здобутком людства. Усвідомлення безальтернативності власної місії, закоріненої у споконвічному володінні життєствердним надбанням, здатність перетворювати його в актуальні геополітичні ініціативи створюють підстави для набуття Україною статусу глобального гаранта інтелектуальної безпеки.
Україна прирікає Російську Федерацію на світоглядну поразку. Адже “отруйні мухомори марксизму” донині залишаються основним інгридієнтом «блюд», які готують українству і людству політичні куховари Кремля. Розбовтана баландою русского міра отруйна основа цих блюд сьогодні стає ще смертоноснішою. Ідеологічно вона прирікає Росію, перекреслює її майбутнє, перетворює молодь у заручницю смислів, не сумісних із життям. У той же час необхідно наголосити: ворог позбавлений рятівного надбання. Знання, яким він володіє, залишається незмінно смертоносним. В умовах гібридної війни знання, яким керується ворог, веде його до фатальної поразки. Такою є історична закономірність. Унаслідок цього ворог приречений загинути. Демонтаж путінської Росії та її імперської сутності означатиме, що українська перемога переходить у загальнолюдський вимір здобуття рятівних імперативів.
Особливо відповідальним завданням, яке покликана виконувати Україна для досягнення переможної мети, є переконання світового співтовариства у недостатності наукових теорій, якими воно керується упродовж останніх століть. Йдеться зокрема про смітіанські доктрини, котрі, на переконання українських інтелектуалів, уособлюють отруйні плоди з дерева людського пізнання. “Ці плоди спершу захмелюють, породжують яскраві утопічні ілюзії. А коли … настає тверезість – знесилені, покалічені люди, які роками брели по коліна у кривавих ріках, опиняються на пустельних берегах, зовсім не придатних для людського існування”, – таким є питомо український вирок, винесений смітіанству чверть століття тому…
“Осьовий час” ІІІ тисячоліття, який утверджує українство, осягається завдяки нашій духовно-інтелектуальній силі. Помножена на мілітарний потенціал нації, в епоху ноосфери вона стає визначальною умовою звільнення української землі від московського окупанта. Ця питомо українська сила є запорукою демонтажу Росії та руйнування її імперської сутності, що погрожує світу ядерною зброєю. Квінтесенцією нашої духовно-інтелектуальної сили є рятівне надбання, покликане витіснити із земного буття смертоносні наративи заради здобуття остаточної перемоги, покликаної сприяти життєдіяльності і безпечному розвитку наших сучасників і нащадків.
професор Володимир Шевчук,
голова Наукового товариства імені Сергія Подолинського.
Ілюстративне фото zn.ua