Подоли млявих, ледь живих фіранок,
Що апатично звисли на вікні,
І недостиглий, геть терпкий світанок,
Сирени розпач, прикрий знак мені.
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Бридкий набрід, злововчим духом знаний,
В своїй лихій стихії, в цій війні
Плека, лютіш Аттіли й Тамерлана,
Середньовічні звірства, злі й жахні.
Тортурливі повітряні тривоги
Непевність вносять, мов хиткі триноги,
Мов плугом орють душі кожен день.
Хвала вам, українські Збройні сили,
Що в прах орду, як грушу, обтрусили,
Гадюче кодло витопчіть упень!