Оксана Тебешевська. «Побудь між нами ще…»

Латаю нині цілий день

Одежу думки пошматовану.

Життя убито молоде…

Злочинці! Нелюди! Чи хто вони?

Питаю неба і людей:

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

«За що ці тисячі смертей?»

Здається, ще недавно так

Сидів ти за шкільною партою

Такий допитливий хлопчак!

Та ось: «Нас накривають артою…

Простіть, як був нечемним я…

Прощайте, вчителько моя…»

О, скільки зустрічей і тем!

І на дорозі, і за кавою.

Кладу букетик хризантем

Коло голівоньки білявої.

Ніяк не вірю, що це ти.

Свічки і парастас. Хрести.

Куди? Куди тебе несуть?

Лишаєш маму сиротиною.

Побудь між нами ще… Побудь

Їй сином, а мені дитиною.

Неначе все в тяжкому сні:

І домовина, і пісні.

Такий важезний туск небес.

З тобою сонечко прощається.

Зійде уже без тебе… Без…

Свобода кров’ю здобувається.

Вкраїна буде! Вічні ми

З такими гідними дітьми.

18.12.2022