Вперше пошкодував, що я не художник. Відтак звертаюся до «майстрів пензля» з ідеєю для можливої реалізації.
Намалюйте!
«Взірець» – монументальна скульптурна група «Рабочій і калхозніца», шедевр сталінського монументалізму. Уявіть, що замість рабочєво і калхозніци – шапіро-соловйов і сімоньян. Вони стоять у стійці, зображеній тут на малюнку, на засохлому постаменті, виготовленому за рецептами відомого якутського скульптора з вторинного коров’ячого матеріалу. Головний геббельс путінського режиму одягнений в смугасту арештантську робу, сталінське галіфе з матнею по коліна, взутий у чоботи часів енкаведе. Дивиться, витріщивши очі, кудись вгору, пелька роззявлена перманентною пропагандою, правою рукою по-солдатськи «віддає честь» (що суперечить ісконному правилу русской арміі «к пустой галавє руку нє прікладивают»), у витягнутій догори лівій руці тримає прігожинську кувалду.
Другий за калібром чорний рот на болотах, мадам сімоньян, відома більше під поганяйлом «боброєдка», вдягнута в кухвайку-ватник болотяно-зеленого кольору з глибоким декольте і спідницю, дрібно й густо заквецяну свастикою z. На голові в неї кокошник десь із дєрєвні з-під пензи, прикрашений кокардою з ліком бункерного пацієнта. Взута боброєдка в рожеві лабутени («на лабутенах-нах…»). Вона незграбно силкується стати в позицію «кніксен» з притопом. У правій руці, витягнутій догори, тримає зроблену з колючого дроту велику букву z.
Зверху над цією скульптурною композицією – напис дугою «Гойда!». Внизу, також дугою – «За руzzкій мір!», з букв якого стікає кров.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Назва монумента – «Пропагандон і пропагандонша!».
Звісно, за бажанням для колориту можна додати ненав’язливе заднє тло: скульптурну групу статистів у складі головного алкаша мєдвєдєва под шафе в натуральний зріст, унилої лошаді лаврова, заслиненої божевільної чичеріної і бункерного фюрера на унітазі з застиглим поруч у позі «а я вам сєйчас пакажу, аткуда гатовілось нападєніє…» картопляним лосем.
По-моєму, картіна маслом!
Михайло Сидоржевський