Уже котрий рік у США хвиля масового протесту проти війни, що потрібна в РФ лишень тим, кому вона “мати рідна”, все наростає. І зовсім не дивно, що в перших шерегах учасників антивоєнних маніфестацій – активісти “Спасенної планети”, Міжнародної акції, започаткованої жертвами Чорнобильської трагедії 25 років тому. Американський літератор Дуглас Лемб у своєму листі зазначав: “Я надзвичайно сильно хочу, щоб життя у цьому світі стало значно кращим! І мене завжди дивувала думка, що цього зовсім не важко домогтися – потрібно лише, щоб усі люди цінували життя, поважали одне одного і, щиро зневажаючи загарбницьку війну РФ ув Україні, цінували нашу прекрасну планету!”.
Він, до речі, зробивши к о п і ї з усіх відомих матеріалів про Міжнародну а к ц і ю «Спасенна планета», щ о р о к у регулярно відправляє їх суспільним і релігійним громадам (перш за все – Українській православній та Українській католицькій церквам Бостона), а також у редакції газет, включаючи російські й українські видання в Бостоні та Нью-Йорк Сіті. “Чудова ідея – спрямована д і я молитви, бо Господь завжди відповідає на в с і наші молитви! – зазначив у вже згадуваному листі містер Дуглас, назвавши а к ц і ю “Спасенна планета” Днем Усепланетарної Молитви.
І це надзвичайно т о ч н е визначення! Адже а в а р і я на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року так чи інак, але позначилася на країнах усієї Землі. Як же людству не об’єднатися у боротьбі за мир та екологію нашої п л а н е т и – отже, за своє власне майбуття?! Саме задля цього 25 років тому в газеті “Ваше здоров’я” було вперше опубліковане Звернення к л у б у “Земляки” (колишніх прип’ятчан) до всіх землян із пропозицією спільною м о л и т в о ю відзначати скорботний час Чорнобильського катаклізму. Невдовзі й о г о передрукували газети “Аргументи і факти”, “Чорнобильський вісник” та низка інших видань. А стараннями викладача Києво-Могилянської академії Людмили Брискіної і пані Ольги Омельчук із політехнічного університету Звернення було перекладене англійською і німецькою мовами для зарубіжних ЗМІ. Своєю чергою професор Вашингтонського університету Поль Брайнс надрукував його в Інтернеті уже в розширеному варіанті, вдало адаптованому англійською мовою шановими панями Біргіттою Інжеменсон та Гіттою Бріджес.
Таким чином наше Звернення стало доступне загалу! До того ж, Біргітта Інжеменсон організувала доста активне його читання на центральному майдані університетського містечка в штаті Айдахо та передала Звернення розмаїтим приватним телепрограмам, редакціям газет, церковним і цивільним громадам Америки, які виявили жваве зацікавлення спрямованістю акції, запропонованої “земляками” усім землянам.
Завдяки ентузіазму тодішнього члена президії Української Ради миру пані Наталі Преображенської Звернення п і д п и с а л и провідні науковці, депутати Верховної Ради, представники партії “зелених”, його було розповсюджено по всіх осередках Сгеепреасе… Прислужилася цій благородній с п р а в і й відома громадська діячка пані Наталя Дніпренко, передавши Звернення учасникам семінару “Правова освіта жінок-журналістів”, який 18-21 березня того ж року провадила ТСЖУ за допомогою програми “Демократія” Тасіс Європейського союзу. А Фонд культури (Б. І. Олійник) звернувся до Президента України з проханням про підтримку акції на державному рівні.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
До сказаного варто додати, що в Німеччині й Австрії розповсюдженням цього Звернення займалися е к о л о г Йоханна Шумайєр, ексміністр культури Німеччини Освальд Вудске, а також українська громада Мюнхена; в Італії – професор Уго Персі (університет м. Бергамо); в Болгарії – учений-еколог Петр Ангелев; у Росії – колишній атомник, відомий письменник Григорій Медведєв та кінорежисер Роллан Сергієнко; в Казахстані – міжнародний антиядерний рух “Невада – Семипалатинськ”… Багато можуть зробити за сприятливих обставин українці в с ь о г о світу (УВКР). До речі, знані українські громади Дерборна і Чикаго стараннями родини Городиських чимало постаралися задля т о г о, щоб акція “Спасенна планета” набула статусу Міжнародної.
Якраз п’ятнадцятиятиріччя тому по УТН пройшла у р о ч а передача з участю святійшого Філарета стосовно спільної молитви землян про порятунок планети. А передувала цій події зустріч у Київському патріархаті з Владикою ініціативної г р у п и, причетної до розповсюдження Звернення: отець Сергій, голова клубу “Земляки” Тамара Боханченко, Наталя Преображенська, до того ж поетеса, колишній керівник прип’ятської літстудії “Прометей” Любов Сирота широко поінформували Владику Філарета про міжнародні ш л я х и перебігу а к ц і ї “Спасенна планета”.
Як виявилося тоді ж, і д е я оця визрівала й серед священиків Київського патріархату. Дуже шкода, пожалкував святійший Філарет, що журналістські та громадські кола не помітили Міжнародної асамблеї “Християнство й екологія”, проведеної в Києві наприкінці лютого. Там було заслухано понад 200 доповідей – на конкретних матеріалах. І висновок у с і х учених-експертів однозначний: по Чорнобильському катаклізмі українське суспільство переживає, можливо, ще страшніший – смерч безвідповідальності, спричинений саме аморальністю новітніх наукових розробок. Розщепленого атому людству, виявляється, замало – ось вам ще й клонування, генна інженерія, біологічна зброя тощо…
Вся біда в тому, що світ і досі живе нагромадженням матеріальних благ – на явну шкоду вселюдським ідеалам, засадам християнської моралі. Якщо нам пощастить змінити звульгаризовані орієнтири – наголосив Владика Філарет – людство виживе. Якщо ні – воно приречене на болісну духовну деградацію, на небуття…Адже що головне в цьому житті? Духовна основа людини. Саме вона якраз і не дозволяє втручатися у святая святих!!! Однак людина, віддавшись плину безвідповідальності, все переінакшила на д о г о д у марноті-марнот, – знецінила саму себе так само, як і Святі Заповіді…
Вельми цікаві зауваження в и с л о в и в тоді Владика Філарет і у зв’язку зі суспільною ситуацією: саме через те, що громадяни, здебільшого, не мають належного поняття про духовну основу людини, цивілізація й терпить сучасне лихоліття. Адже ми не випадково народжуємося в тому чи тому краю, – саме через любов до рідної землі й можлива любов до Землі.
Так само, як усвідомлення духовних засад об’єднують людство в єдину сім’ю, уможливлює себе і майбутнє. Проте коли в людей немає т р и в к о г о внутрішнього переконання, бодай того, що єднало пропам’ятної дати ж и в и й ланцюг від стін Святої Софії до бруківки древнього Львова, неможлива й жодна національна ідея – лише вчорашня інерція! Куди вона веде народ, уже відомо…
Нехіть усвідомлення законів розвитку цивілізації-держави-родини якраз і спричиняє інертність внаслідок якої чужа зажерливість перехоплює не тільки підприємницьку ініціативу, але й підприємства, угіддя, грунти… Саме тому й мусимо повернутися всім с е р ц е м до Істини, що промовляє голосом Святого Євангелія: Тіло нищить, а Дух – животворить.
Атож-атож…Адже змінити світ – означає доконче змінити себе. Доки не усвідомимо ц ь о г о, Слово Боже буде для нас тілечки пустим звуком. А отже й саме життя не матиме жодного сенсу: спрямоване лишень на суто матеріальні цінності, воно залишиться сліпим перед вічністю. На щастя, слушно підкреслив Владика Філарет, 55 тисяч бідних прип’ятчан було куди переселяти… У майже десяти мільярдів розгублених землян такої можливості нема.
…Вельми не просто розпочинати т р е т ю к н и г у доста публіцистичних спогадів, якщо друга вже третій рік лежить у шухляді…Тим паче, що актуальна публіцистика – майже те саме, що рідина у с т у п і… Однак, якщо тая рідина – молоко, то грудка м а с л а у глечику в жодному разі не забариться! Хіба ж ні, вельмишановний друже?! Відтак, щойно лунає зовсім несподіваний дзвіночок, ти мерщій кидаєшся до с к о р о п и с у, мовби до справді рятівного кола. Ще б пак! Адже це на твоє с л о в о хтось уже начебто й зачекався! Отже, комусь воно, живодайне, таки потрібне?!
Щоправда, навряд аби котрийсь із наших любко-зухів, або й добровільних коментаторів міжнародних подій, зумів якось перевершити суперповідомлення Гаазького трибуналу про судовий о р д е р на затримання терориста №1, яким чи не все л ю д с т в о справедливо вважає пройдисвіта Путіна. Проте рвійним отим дзвіночком якраз і с т а в досить-таки прикметний п о с т на Фейсбуці відомого французького співака Поля Манандіза, котрий ще й успішно працює в Україні очільником інформаналітцентру.
Отож, вельмишановний друже, маєте і Ви нагоду прислухатися до щирого волання насправді чесно-співочого с е р ц я:
«…У мене було багато проблем із написанням цього посту, що зовсім наче простий… Але якби Ви знали, наскільки вчора мені було боляче! Адже я знову, ще раз побачив Бучу!!! Для мене це був надзвичайно важливий день, аж ніяк не просто переповнений емоціями…
Всю дорогу я мовчав.. Якби Ви бачили ці потрощені будинки, зруйновані мости, розбомблені школи й магазини!.. Говорити було просто неможливо… До того ж у с е р ц і моєму закипала справедлива злість! Як можна було пережити людям, які мешкали тут, отаку жахливо дику несправедливість?!
У мене просто немає достатньо сильних слів, аби відповідно назвати цих виродків, або як їх точніше визначити, щоб сказати правду про ті загарбницькі «події», які прийшли на нашу землю… Пограбовані домівки… Безжально вбиті ДІТИ… Згвалтовані, замучені нелюдами жінки!
Але, як завжди, хочу попередити про небезпеку злочинного забуття і про ті «речі», які справді подеколи хочеться забути… ЧИ СВІТ НАСПРАВДІ УСЕ ЦЕ ПОБАЧИВ І ДОСІ БАЙДУЖЕ ДИВИТЬСЯ НА ЗЛОЧИННІ ДІЇ УБИВЦЬ?! Адже серце не запитує – кричить!!! Доки ще с в і т, що вдає любов і турботу, дозволятиме русні вбивати українців і нищити хлібодайні наші землі?! Скільки ще потрібно часу, скільки смертей?!!
Чи с в і т усвідомлює насправді, що відбувається?!! Що довше ви чекаєте, тим гірше стає!!! Мушу підкреслити це знову і знову, щоби скоєне ЗЛО ніколи вже людством не забувалось!
Я розповсюдив фото з в і р с т в, які зафіксовані у Бучі! Але к и м о с ь вони заблоковані для європейців! Саме вельми правдиві світлини жахливих г и д о т, рік тому спричинених і вчинених цими потворами!!!
Відтак задаю друге запитання: чи це демократична Європа зумисне блокує світлини та інформацію? Або ж хто?? Чи Росія блокує правду в Європі?? І якщо так, то чи можете сказати – хто саме? Адже громадяни нашої планети повинні й мають п р а в о доступу до правди про брутальні, неймовірно вбивчі реальності українського сьогодення…
Зруйновані школи й лікарні, скривавлені траншеї, відверто кажучи, у мене сльози були на очах! І бажання кричати! Від люті… і від болю! Особливо, коли я думав про всіх тих українців, гордих мешканців Бучі, які залишалися, щойно до міста вдерлися російські, сирійські, чеченські танки!
Щоб ви знали: Буча – сучасне місто. Як передмістя Парижу, чи як Риму! Уявіть, що це станеться з вами! Поставте себе на місце мешканців Бучі, які залишилися в місті! Що не чекали такої страшної катастрофи…
Цінність українців, цінність усіх моральних речей настільки сильна, що коли я думаю про це, то знову хочеться кричати! Але вже по іншому: Слава Українському Народові! Ти найкращий у світі!
Усім, хто не розуміє цієї війни, пропоную приїхати, подивитися на Бучу! На те, що залишилось у цьому досить європейському місті від мирного життя!
Захисники Києва і околиць, моя щира шана вам навіки! На вічність! Усесвітня
слава ЗСУ! Теробороні! Слава Українському Народу! Слава Українській Нації!
Слава Україні, що рятує цей Божий світ!»
У кожного з нас, вельмишановний друже, звичайно, в л а с н е сприйняття болю, завданого Україні рашистами… Та чи можемо не прислухатися до голосу мсьє Поля Манандіза – якраз про скорботний День усенародного б о л ю?! Тим паче, що саме на роковини звільнення Київщини від орків лунає цей воістину благодатний голос, як на мене, самої Правди – достеменно людяного СЕРЦЯ.