7 березня в Національному музеї історії України, у просторі виставки «Навала. Київський постріл», відбулася творча зустріч із Михайлом Сидоржевським, головою Національної спілки письменників України, головним редактором «Української літературної газети».
На зустрічі автор поспілкувався з читачами й шанувальниками його творчості, а також представив свої попередні книжки «Час фарисеїв і героїв», «Візерунки на пергаменті часу» та новинку, яка готується до виходу в світ найближчими тижнями, – «Солотвин. З глибин минулого до наших днів». Як повідомив письменник, перша книжка є збіркою публіцистики, друга – прозове видання, а третя – це історичне дослідження.
На захід завітали українські письменники, громадські діячі, зокрема Олександр Божко, Микола Владзімірський, В’ячеслав Гук, Олександр Гунько, Ігор Зоц, Анатолій Качан, Інна Ковальчук, Олександр Кучерук, Богдан Патриляк, Наталія Педос, Володимир Петрук, Борис Пономаренко, Максим Г.Рильський, Тетяна Фольварочна, Олександр Хоменко, Богдан Червак, Ярослав Чорногуз, Ніна Шаварська, Михайло Шевченко та інші.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Заступник гендиректора НМІУ Богдан Патриляк подякував організаторам зустрічі за співпрацю, а також наголосив на важливості спілкування в подібному форматі, а М. Сидоржевський подарував музею поетичну антологію «Весна озброєна», яка вийшла минулого року в столичному видавництві «Ліра-К», укладачем та редактором якої він є і до якої ввійшли твори 142 авторів зі всієї України та зарубіжжя.
На заході порушувалися й обговорювалися теми значення національної культури під час війни, а також історичної пам’яті в контексті війни та викликів XXI століття.
М. Сидоржевський наголосив на важливості для сучасних українських митців не лише зберігати українську національну культуру, а й відроджувати її, дбайливо плекати її пагони, стояти на сторожі того, що ми маємо. Він також зазначив, що з боку влади щодо української національної культури, яка по суті є потужною зброєю у цій розв’язаній росією війні, потрібна пильніша увага і неупереджене ставлення. Він навів невтішний приклад із пропозицією Секретаріату НСПУ щодо закриття музею фактичного предтечі «русского міра» М. Булгакова і як на це відреагували державні чиновники від культури, які й досі не визначилися, чи потрібен цей музей у центрі столиці чи ні. А такі вагання, на думку М. Сидоржевського, лише посилюють позиції проросійських сил, яких в Україні ще багато, і надають їм можливості для контрнаступу на нашу національну культуру, що під час війни взагалі неприпустимо, оскільки демонструє ворогові не нашу згуртованість і міць, а нашу слабкість. Тому що М. Булгаков тепер є як дражливий маркер, який визначає майбутнє нашої національної культури. Тому нам усім, на думку М. Сидоржевського, треба скористатися цим унікальним моментом нашої драматичної історії, щоб раз і назавжди вибороти право на існування нашої національної культури серед культур інших народів. Також він наголосив на доцільності з боку влади конкретних дій на її потужну підтримку і розвиток. М. Сидоржевський зазначив, що російська культура є носієм спотвореної свідомості, тому вона становить небезпеку для всього демократичного світу. Він також зауважив, що ставлення влади до нашої культури можна побачити на прикладі роботи Шевченківського комітету (де долі майбутніх лауреатів визначають в тому числі особи доволі далекі від української національної культури), і в неналежній підтримці владою творчих спілок – цього величезного шару нашої національної культури, квіту нації тощо. Проте найважливішим є те, як зауважив М. Сидоржевський, що ми всі не маємо права допустити, щоб наша національна культура після нашої перемоги над лютим ворогом – росією – знову, як і тепер, залишилась на маргінесах. Також він наголосив, що ми не маємо права відкидати нашу історію, з розумінням і повагою ставитися до наших старших письменників, які мають той життєвий досвід, який зберіг нашу Україну від культурної руйнації. При цьому надзвичайно важливою є увага і підтримка на різних рівнях творчої молоді – нашого майбутнього. Також він зауважив, що ми, митці, маємо осмислити дійсність і час, у якому живемо, і донести це до читача крізь наші твори. Відповідаючи на запитання, письменник висловив думку, що російську мову й культуру в Україні має вивчати вузьке коло фахівців, аби знати і розуміти, як вирішувати далі цю величезну світову проблему, а ще – ми всі, митці, маємо відроджувати й підтримувати потужне незбориме енергетичне поле нашої національної культури.
Голова Організації українських націоналістів, перший заступник Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдан Червак наголосив на важливості осмислення героїзму нашого народу крізь художні твори високого ґатунку, які створять потужний підмурівок для наших нащадків у плеканні національного духу.
На вечорі виступили письменники Борис Пономаренко, Інна Ковальчук, Ярослав Чорногуз, Петро Гайворонський, котрі наголосили на важливості поетичного слова під час війни, яке надає снаги і виконує лікувальну функцію.
Письменник, перекладач і секретар НСПУ Олександр Божко, ділячись своїми враженнями від прочитання книжки М.Сидоржевського «Візерунки на пергаменті часу», зауважив, що в ній автор ніби зупиняє час, а його оповідь демонструє не лише багатство української мови, а й має біблійну силу молитви.
На заході прозвучали твори Михайла Сидоржевського в авторському виконанні, серед яких – щемкий і болючий вірш «Пам’яті тата».
***
ми з татом косили отаву
скупе літо
лягало в куці покоси
над лісом заходило тьмаве сонце
і гаснув вицвілий день
а потім тато пішов стежкою
між нескошеною травою
уздовж неба…
Фото – Пресслужба НСПУ
Пресслужба НСПУ