СТАРІ ВІРШІ
З умовних схронів і шухляд,
Із павутиння закапелків
Я дістаю і всі підряд
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Свої вірші вітаю: “Welcome!”
Там біль і сум і сумнів там,
Надії крах і мрії промінь,
Зневага злодіям й катам,
Котам любові щира повінь.
Я не пророк, і не естет,
Життя брудне, і я не кращий,
А доля – університет
З його навчанням немудрящим.
Нема без воєн поколінь,
І Бабин яр тому свідоцтво,
Вже другий лютий люта тінь
Унеможливлює пророцтво.
Я бачив сполохи ракет,
Дітей Москви і Тегерана,
І кладовищенський букет
Зимою квітнув, ніби рана.
Хтось йшов на битву, хтось тікав,
Когось розстрілювали зайди.
Я пропустив багато справ,
Рядки шикуючи у прайди.
Старі вірші – щоденник мій,
Мій звіт, немовби перед Богом,
Пославши їх, я став німий,
Як ніч лютнева за порогом.
13 лютого 2023 року
БІЙ У МРЯЦІ
Ой, не ллється aqua vitae
На жовнірів в полі,
А повзуть два московити
У кущах поволі.
Не потрібні тим потворам
Різні витребеньки,
Зброя – сором, каски – сором,
Мов на пні опеньки.
Та соплять вони в дві дірки,
Лізуть далі вперто,
Їх ікона – Ігор Гіркін,
Звичай їх – омерта.
Вовтузня в кущах помітна,
Всі напоготові,
Піднімають дрон елітний
В небеса військові.
Тож летять гранати в гадів,
Ніби aqua vitae,
Вже не вийдуть на параді
Ці два московити.
Ой, іще повзуть в багнюці,
Ще й біжать по флангу,
Автомат тоді падлюці
В пику б’є, не в штангу.
Насувалася навала
Цілий день і вечір,
Поки їх не стало мало,
Змусили до втечі.
Ой, не просто і не втішно
Битися в тумані,
Та пройшла доба успішно,
Крапля в океані.
18 лютого 2023 року