Міжнародна премія імені Галшки Гулевичівни заснована 2020 року луцькою ГО «Чумацький віз» та київською ГО «Пам’ять без кордонів» для відзначення відомих українських та зарубіжних діячів у всіх галузях націє- і державотворення – політики, освіти та культури, людей, які проявляють себе у доброчинності й творчості.
З 1 січня 2021 року засновники цієї почесної відзнаки – Міжнародна літературно-мистецька Академія України (об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців, митців, журналістів із 70 держав) та ГО «Чумацький віз».
Нагорода може присуджуватися повторно. На портреті – Галшка Гулевичівна (робота Іванни Дацюк).
Галшка Гулевичівна (1575-1642, Луцьк) – представниця старовинного, впливового українського шляхетського роду Гулевичів, меценатка, фундаторка Київського Братського Богоявленського монастиря та Київської братської школи, від якої веде історію Києво-Могилянська академія. Заповідала також гроші Луцькому братству. Опікувалася розвитком духовності та освіти.
У 1594 році Галшка одружилася з Криштофом Потієм, сином Іпатія Потія – берестейського земського судді (1580-1588) і каштеляна (1588-1593), православного єпископа Володимирського і Берестейського (з 1593), одного з головних ініціаторів Берестейської унії, згодом – унійного митрополита Київського і Галицького.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Після ранньої смерті чоловіка, Галшка Гулевичівна одружилася вдруге зі Стефаном Лозкою, мозирським маршалком. Галшці тоді було близько 30 років, Стефану – 60. Народила сина Михайла. Мешкали у родинній садибі у Києві на Подолі, неподалік міської ратуші. Після смерті другого чоловіка, у 1618 році, Галшка Гулевичівна була опікуном свого сина. Михайло став власником батьківського Рожева після 1628 року.
Залишивши всі маєтки синові, Галшка Гулевічівна повернулася до Луцька, де провела останні роки свого життя. У Луцьку вона брала активну участь у житті Луцького Хресто-Воздвиженського братства, а в 1641 році – незадовго до смерті – склала заповіт, в якому заповідала майже всі свої кошти та ті, що їй заборгували, на потреби Луцького братського монастиря і його церкви. Похована у церкві Луцької братської школи, що не збереглася.
Серед лауреатів минулих років – письменники Василь Барка, Богдан Бойчук, Валерій Шевчук, Рауль Чілачава, Володимир Базилевський, Тетяна і Сергій Дзюби, Володимир Шовкошитний, Ігор Костецький; перекладачка, поетеса Віра Річ; мовознавець Юрій Шерех (Шевельов), літературознавець Микола Жулинський та інші відомі українські і закордонні діячі.
Отже, цього року лауреатами премії імені Галшки Гулевичівни стали:
- Літературознавець Михайлина Коцюбинська (посмертно) (м. Київ) поет, літературознавець, есеїст Богдан Рубчак (посмертно) (США), співачка Квітка Цісик (посмертно) (США) – за видатну творчу діяльність;
- Доктор наук з державного управління, професор, заслужений юрист України Василь Куйбіда (м. Київ) – за цикл наукових праць, присвячених адміністративно-територіальній реформі і запровадженню нової державної регіональної політики в Україні;
- Письменниця Людмила Нікуліна (м. Харків) – за значну творчу діяльність;
- Поет, автор пісень Сантош Кумар Покхарел (Непал) – за власний творчий доробок і популяризацію української літератури в світі.
Наталія Граніч,
письменниця, голова журі премії імені Галшки Гулевичівни