Кожен з відомих нам письменників був особливим. Когось днями не можна було відірвати від друкарської машинки, хтось писав тільки коли під боком була пляшка віскі, ще хтось черпав натхнення у принадах ночі або світанку, пише ВСЛ.
Кожен мав свої звички, і вони допомагали їм писати ті твори, які сьогодні вважають класикою світової літератури. Але у декого ці звички були ну дуже вже дивними…
Так, Йоганн-Фрідріх Шиллер не міг писати, якщо під його столом не було коробки гнилих яблук. А ще він працював ночами, щоб уникнути перерв у творчому процесі.
Англійська поетеса Едіт Сітвелл мала звичку щоранку кілька хвилин лежати у відкритій труні, а вже тоді бралася до нового твору. Також Едіт клала записничок у кожному кутку свого маєтку (а це близько 300 записників), куди записувала усі ідеї, які у неї раптово з`являлися.
Віктор Гюго писав голим. Але таку поведінку можна легко пояснити: він знімав і ховав свій одяг, щоб обмежити собі можливість виходу на вулицю. Так він міг зосередитись на роботі і закінчити твір у чітко визначені терміни.
Вільям Фолкнер любив друкувати пальцями ніг, одягнувши взуття на руки. Також він говорив: «Читайте, читайте, читайте. Читайте все: непотріб, класику, хороші й погані тексти, і слідкуйте, як автори їх творять. Так само, як тесляр, який працює в якості учня і вивчає майстра. Читайте!»
А от американська письменниця Карсон МакКалерс вірила в удачу. Вона зробила собі «щасливий светр» з кролячими лапками і писала тільки у ньому.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал