Лариса Паламарчук. «Поезії війни»

***

наші душі розхристані

навпіл

крижаніє ранкова роса

я тримаю розстріляний прапор

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

розриває святі небеса

 

босі ноги умитії чорним

на руках візерунки від куль

це сьогодні і зараз і з кожним

паляниця рятує пароль

 

ми  завмерли в перехрест надії

під прицілом чужинців-братів

я Черкаси Житомир я Київ

я Херсон Миколаїв – стоїм

 

***

сумую за Україною,

кричу про неї на перехрестях.

час неквапливо-швидко плине.

моє серце одягнене в бронежилета.

 

не ридаю за своєю країною,

злість той користі не приносить.

відчуваю себе хлібиною,

колискою, молитовником,

непритомнію.

 

не волаю, дивлюсь на зроблене.

Бог в мені  розгортає підручники.

я навчаюсь ненависті в розумі.

на іконі Христос – заручник …

 

м. Житомир