Павло Кущ. «Ніч яка свіччана!..»

(СМІХ КРІЗЬ ТЕМІНЬ ВІД ТЕРРАШИСТІВ)

 

Ніч яка свіччана і повербанкова!

Видно, хоч спать не лягай.

Прийди, освітлення, орками втомлене,

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Прийди і знов не зникай!

 

Ти не лякайся рашистів з «шахедами»,

Їхньої люті і зла.

Втім, моє світлеє, якщо між нами:

Пітьма все ж ліпша zуйла.

 

Сядем у купочці біля комп’ютера

О! Знов пишу я, мов пан!

Глянь, моє яснеє, сарказмом

розвіююю пропагандистський дурман.

 

Пляшка брунатного зорями всіяна

Так, тепер гожа краса!

Бо як навпомацки капати в чарочку,

то не коньяк, а роса…

 

Ти не лякайся, що змерзнеш, світлесеньке.

В хаті ж ні вітру, ні хмар.

А у вікно виглядає на вулицю

теплий з «буржуйки» димар.

 

Ну, а якщо ти з дороги голоднеє,

Кіт нас запросить в наш «бар».

Ми напечемо картопельки гарної,

Щас розгорну тільки жар.

 

…Ночі в них темні, точніше, «бавовняні»,

Бо час розплати настав.

Бункерну фюрерну смерть в 45-му

Плюгавий зуйло аж тепер пригадав…