У Львові відбувся вечір у рамках мистецького проєкту Василя Куйбіди «Українцям щонайперше – воля!»

“Українська літературна газета”, ч. 22 (340), 11 листопада 2022

 

Римський політик і філософ  Марк Туллій Цицерон більше двох тисяч років тому стверджував: «Inter arma silent Musae» — коли говорять гармати, музи мовчать.

З тих пір війни змінилися. Сьогодні музи є її активними учасниками, бо війни ведуться у всіх сферах життєдіяльності людей(від комунального господарства до штучного інтелекту), а не тільки у фізичному просторі (на частині земної поверхні, під водою чи у повітрі). Смислові війни, кібервійни, інформаційні, війни в області духу(псигологічні) і т.п. є іноді самостійними, а найчастіше нелінійно взаємопов’язаними частинами тотальної чи гібридної війни.  Мистецтво також стало ареною протистояння і не тільки для того, щоб підтримати дух воїнів чи віру інших у їх здатність перемогти лютого ворога, витіснивши із суспільної свідомості чужі символи, образи, наративи, дискурси. Воно по-новому осмислюючи минуле і сьогоднішнє, утверджує нашу інакшість–ідентичність і робить кожного з нас воїном, який веде боротьбу з ворогом на своєму місці. Це тим більше вірно, коли йдеться про екзистенційні війни, такі як ця московсько-українська війна у якій московія прагне знищити українство, фізично знищивши його носіїв.

Ми не знаємо скільки в часі триватиме ця війна, але розуміємо: вона може стати частиною життя поколінь українців. Відтак ми, подібно до євреїв, маємо навчитися жити в нових умовах. Жити у всій повноті, показуючи ворогу його нездатність знищити нас.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить — я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

Ці відомі рядки Павла Тичини виринули в моїй пам’яті суголосно з поезією Катерини Мандрик-Куйбіди, Василя Куйбіди, Христини Куйбіди-Кришкевич, яка звучала в останній день жовтня  у театрі імені Марії Заньковецької з нагоди 80-ої річниці створення УПА та 95-ліття від дня народження зв’язкової УПА, членкині Союзу Українок,  поетеси Катерини Мандрик-Куйбіди у рамках  мистецького  проєкту політика, громадського діяча, науковця і поета Василя Куйбіди «УКРАЇНЦЯМ ЩОНАЙПЕРШЕ – ВОЛЯ!», спрямованого на підтримку Збройних Сил України. В рамках проекту плануються лекції, виставки образотворчого мистецтва і презентація книг. У цей день одна з  лекцій була прочитана доктором філологічних наук, професороа, Павлом Гриценком в Українському Католицькому Університеті, а  ВГО “Союз Українок” презентувала у театрі поруч з виставкою особистих речей із архіву Катерини Мандрик-Куйбіди свій творчий доробок “Не журися, Україно, панно синьоока” – вишиту бісером карту України, що є символом незалежної, соборної і вільної України, яка бореться з окупантом. Це композиція червоно-чорного і синьо-жовтого прапорів із вишитими бісером гербами усіх українських областей.

Катерина Мандрик-Куйбіда
Реалізація проекту розпочалася з проникливих телезвернень-роздумів голови Національної спілки письменників України Михайла Сидоржевського, голови ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка, лауреата Державної премії України імені Т. Шевченка, громадського діяча, політика, поета, Заслуженого діяча мистецтв України Павла Мовчана і  мовознавця, директора Інституту української мови НАН України Павла Гриценка. Їхні роздуми продовжили голова ВГО Союз Українок, професор  Орислава Сидорчук та голова Львівської крайової організації Братства УПА Володимир Парубій. Кожен з цих виступів, трансльованих по ТБ і ФБ, утверджував органічність участі таких як Катерина Мандрик-Куйбіда в УПА, значення її поезії як для сучасників, так і для сьогоднішнього покоління, а також історичне значення боротьби УПА.

 Василь Куйбіда 

Так Львівщина розпочала вшанування подвигу і героїв, які стали на захист України під час другої світової війни, і тих хто сьогодні переможно завершує розпочату ними боротьбу!
Кульмінацією проекту став  високомистецький захід, у якому було все продумано і злагоджено. Його стрижнем була поезія і пісні Катерини Мандрик-Куйбіди, органічно поєднані з віртуозним супроводом, створеним хором та симфонічним оркестром Заслуженої академічної капели України «Трембіта». В почутій поезії вразили не тільки віра в українців і Україну:

В боях і тюрмах, крові і нарузі

Народжується нація велика…,

чи

Чуєш, сурмами відверто

Воля кличе нас до бою:

Мати сину каже твердо:

«Будь героєм!»…,

або

Український наш народ,

Відновивши сили,

Знову битиме заброд,

Яких не добили.,

 

у власні сили:

Ще не кінець війни, Росіє.

Ще будуть сурми, буде бій:

Не знищено святі надії

Про волю на землі своїй.

 

Не витрачай даремно часу:

Не поневолити народ,

Який зневажив силу вражу

І не відрікся від чеснот.

чи

До боротьби! – дороговказ

Із-під Бандери стяга:

Лиш боротьба врятує нас,

Хоробрість і відвага!,

 

у нашу перемогу:

 

До зброї, гей! Заброд ачей

зітремо рать потворну.

або

Попереду радість нових перемог!

Ти здатен усе побороти:

Майбутнім твоїм переймається Бог,

Український народе!

Чи

Український наш народ,

Відновивши сили,

Знову битиме заброд,

Яких не добили.

А й те, що написані 75-50 років слова западали в душу слухачам і наповнювали їх силою. Напевне тому, що ми українці. Тому, що нам – щонайперше воля. Тому, що боремося з ворогом, який незмінний впродовж століть.
Наповнений вщерть зал напружено переживав те, що чув зі сцени і бачив на ній. А бачив на прикладі кількох поколінь однієї сім’ї Куйбідів як українці в різних умовах боролися за свою державність. Вклад родини Куйбідів у боротьбу за незалежність України відзначили у своїх вітальних промовах голова Львівської обласної ради Ірина Гримак, міський голова Андрій Садовий і заступник голови Львівської обласної військової адміністрації Іван Собко.

Боротьба за незалежність продовжується. Нащадки воїнів УПА зараз воюють в лавах ЗСУ  за вільну Україну. Тому органічно і символічно, що саме 93-літній упівець, станичний Самбірської станиці Братства ОУН-УПА Микола Петрущак під завершення концерту передав бойовий червоно-чорний прапор чотовому Андрію Гуменюку, який у складі Добровольчого Батальйону ОУН боронить Україну на бахмутському напрямку. Боєць пообіцяв, що нестиме цей прапор до повної перемоги над окупантом.
З вечора ми вийшли сильніші ніж на нього прийшли. Завдяки поезії і музиці.

Кошти від реалізації мистецький проекту будуть спрямовані на допомогу ЗСУ.
Захід відбувся за підтримки Львівської  обласної ради, Львівської  обласної військової адміністрації, Львівської міської ради та громадських організацій – ВГО Союз Українок, Просвіта, Братства УПА.

Ольга Максимюк

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/